Українська гривня після новорічної паузи знову опинилася під тиском, а коливання курсу швидко стали темою для масових тривог і критичних прогнозів. Втім, наразі послаблення національної валюти радше вписується у керовану логіку курсової політики, ніж сигналізує про різку зміну правил гри.
Про це в коментарі УНН заявив директор Економічного дискусійного клубу, експерт Олег Пендзин, пояснивши, чому в Україні фактично відсутній класичний валютний ринок, що стоїть за січневим "гривневим сценарієм" та які ризики можуть розхитати державну валюту в другому півріччі 2026 року.
Що трапилося з гривнею у другій половині січня
Попри відносно спокійний попит з боку населення та бізнесу, котирування швидко пішли вгору: долар за короткий час перетнув позначку 43 грн, а євро без особливого спротиву закріпився вище 50 грн.
Такий рух видається радше наслідком загальної зміни курсових очікувань і корекції після свят, ніж як реакція на якийсь один "вибуховий" фактор. Після канікул ринок традиційно повертається до звичних обсягів розрахунків, імпортери активізують закупівлі, а банки переоцінюють позиції, і цього інколи достатньо, щоб курс зрушив навіть без значного зростання попиту.
У підсумку кілька торгових днів перетворилися на відчутний стрибок: долар вийшов у діапазон вище 43 грн, а європейська валюта пройшла психологічну межу 50 грн, підсилюючи відчуття, що ринок перемкнувся на слабшу гривню.
"Валютного ринку немає": що має на увазі експерт
Ключова теза співрозмовника УНН звучить різко:
"В Україні валютного ринку немає".
Йдеться не про те, що відсутні операції з валютою, а про те, що механіка формування курсу — не ринкова у класичному розумінні.
На організованому валютному ринку попит і пропозиція формуються через конкуренцію численних продавців валюти (передусім експортерів) та покупців (імпортерів), а Центробанк лише згладжує надмірні стрибки інтервенціями. Натомість в українських реаліях, Національний банк відіграє роль єдиного ключового продавця валюти на міжбанку
Звідси експерт робить висновок: значна частина курсової динаміки — похідна від стратегії регулятора, а не наслідок несподіваних ринкових коливань. Це важливо враховувати, аби розуміти: якщо регулятор контролює більшу частину пропозиції, то курс стає не стільки індикатором "фінансової паніки", скільки інструментом макроекономічного управління.
Логіка державного кошторису та сезонність: чому гривня слабшає взимку
Олег Пендзин прив’язує зимові коливання курсу до бюджетного циклу. На його думку, грудень і січень традиційно є періодами, коли:
- у грудні відбуваються великі бюджетні виплати, закриття актів виконаних робіт та розрахунки за тендерними контрактами;
- у січні надходження (зокрема податкові) часто нижчі через “святковий фактор”, водночас соціальні та інші обов’язкові платежі нікуди не зникають.
У такій конструкції Міністерству фінансів вигідніший слабший курс: за умовний долар міжнародної допомоги чи інших валютних надходжень бюджет отримує більше гривні, що полегшує фінансування видатків.
Регулятор, за логікою співрозмовника УНН, може "відпускати" курс узимку, а згодом, ближче до лютого, повертатися до укріплення гривні.
Як приклад експерт наводить січень 2025 року: тоді, за його словами, гривня слабшала, а потім укріплювалася. Нинішню ситуацію він пропонує читати у контексті схожої логіки.
Чи є в Україні ознаки радикальної зміни курсової політики
Директор Економічного дискусійного клубу чітко озвучує свою думку: підстав для радикальної зміни курсової політики наразі немає. Аргумент експерта простий: ключовий запобіжник 2025 року зберігається і в 2026-му.
"Мається на увазі міжнародне макрофінансове забезпечення", — уточнює Пендзин.
Він також акцентує на закладених у держбюджеті орієнтирах середньорічного курсу (на 2025 рік і на 2026-й), але підкреслює: фактична динаміка може відхилятися, а середньорічний показник не означає, що курс увесь рік триматиметься на одному рівні.
Висновок тут радше технічний: сама наявність макрофінансової підтримки знижує потребу в різких девальваційних сценаріях у короткостроковій перспективі.
Що може бути з курсом у першому півріччі: базовий сценарій від експерта
Оцінка Олега Пендзина для найближчих місяців зводиться до обережного очікування стабілізації та потенційного невеликого укріплення гривні у лютому.
Він підкреслює:
"Прогноз у таких умовах не може бути точним, адже навіть за високої ролі регулятора курс залежить від багатьох змінних. Проте базова логіка така:
зимове послаблення може бути частиною керованого сценарію.
У лютому можливий відкат і часткове укріплення, якщо не виникнуть додаткові "шоки попиту", — зауважує експерт.
Інфляція як головний мотив: чому НБУ "тримає" гривню
Експерт-економіст наголошує: Національний банк відповідає за інфляцію, а курс є одним з інструментів її стримування. Чим міцніша гривня, тим дешевший імпорт, а отже, нижчий інфляційний тиск через імпортні ціни. Для економіки, залежної від імпорту (паливо, техніка, частина продовольства та сировини), це критично.
Звідси випливає практичний висновок: навіть якщо комусь здається, що сильна гривня заважає експорту, в умовах війни та високих ризиків пріоритет інфляційної стабільності може переважати.
Урожай, війна і поведінка населення: що впливатиме на гривню в другому півріччі 2026
Найбільша невизначеність, за оцінкою Пендзина, починається після першого півріччя. Він прямо пов’язує курсові ризики з двома групами факторів.
Врожай і продовольчий баланс.
Якщо врожай буде добрим, з’являється більше простору для м’якшої курсової політики: внутрішні ціни на базові продукти можуть бути стабільнішими, а інфляційний ефект від дорожчого імпорту частково нівелюється.
"Якщо ж врожай гірший, регулятор, за цією логікою, буде змушений жорсткіше тримати гривню, щоб не розкручувати інфляцію", — пояснює логіку речей економіст.
Безпекова ситуація і психологія попиту.
Тут Олег Пендзин пропонує зосередитися на типовій реакції на загострення на фронті: населення активніше скуповує валюту через страх, можливу міграцію та падіння довіри до нацвалюти.
"Зростання попиту саме по собі створює девальваційний тиск, а можливості НБУ залити ринок валютою не безмежні"— говорить Пендзин.
У цій же площині експерт згадав і зовнішньополітичні ризики та "перемикання уваги" партнерів на інші кризи (наприклад, "питання Гренландії"), яке теоретично може впливати на темпи та обсяги підтримки, а отже, і на курсові очікування.
Резерви НБУ як "подушка безпеки", або Чому панікувати зарано
Щоб знизити градус емоцій, який виникає під час дискусій про фінансове майбутнє гривні, директор Економічного дискусійного клубу апелює до обсягу міжнародних резервів НБУ, назвавши цифри на рівні 57 млрд доларів.
На його думку, це велика сума, яка дає регулятору простір для курсового маневру та згладжування піків попиту. Водночас він визнає: резерви можна витрачати швидко, якщо одночасно зростає попит і падає зовнішнє фінансування. Але в поточних умовах саме наявність значної "подушки безпеки" зменшує ризик неконтрольованого сценарію.
Таким чином, нинішні рухи курсу не обов’язково початок обвалу. Вони можуть бути елементом керованої політики національного фінансового регулятора в межах бюджетного та інфляційного контурів.
Крім того, у короткому горизонті (перші місяці 2026 року) ключовим чинником залишається стратегія регулятора та ритм зовнішнього фінансування, а не закони "чистого валютного ринку". А найбільші ризики зміщуються у друге півріччя, де курс сильніше залежатиме від врожаю, безпеки та поведінкових факторів попиту населення.
Нагадаємо
Раніше фінтехекспертка, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, спрогнозувала, що курс долара протягом 2026 року перебуватиме в коридорі 44–46 гривень за долар, з можливими короткостроковими стрибками у періоди пікового попиту на валюту. За умови збереження воєнних ризиків та високих бюджетних витрат, долар може наблизитися до рівня 47–48 гривень до кінця року.
Що стосується євро, то, за прогнозами Олени Сосєдки, його динаміка буде більш волатильною через вплив глобального ринку. У базовому сценарії курс євро цього року коливатиметься в межах 49–52 гривні.