Міністр захисту довкілля і природних ресурсів Руслан Стрілець анонсував ключові треків української кліматичної політики у найближчі роки. Планується активізація роботи над амбітною низьковуглецевою стратегією України, розробленою до повномасштабного російського вторгнення.
Серед планів на 2026 – разом із ЄС, повноцінний запуск СТВ (системи торгівлі квотами на викиди парникових газів), імплементація 87 Директиви (створення схеми торгівлі викидами (СТВ ЄС); впровадження механізму статті 6 Паризької угоди – відповідні фінансові механізми дадуть змогу залучити додаткове фінансування для відновлення економіки України.
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів та передає УНН.
Деталі
Міністр Руслан Стрілець під час зустрічі з головними кліматичними експертами України у Кліматичному офісі, розповів про основні завдання кліматичної політики України, доповівши, що у 2023 вдалося презентувати у Брюсселі та на СОР28 кліматичну політику України.
Інвестиційний підрозділ Світового банку залучив майже 1 млрд доларів для України11.01.24, 17:26
Для реалізації амбітних цілей передбачається наступний план дій у найближчі роки:
- 2024 рік: за словами міністра буде активізовано роботу над амбітною низьковуглецевою стратегією України (розроблена ще до повномасштабного російського вторгнення). На розгляд Верховної Ради України має бути подано проект Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики». Також у міністерстві йде робота над проектом Закону щодо впровадження СТВ.
- 2025 рік: Запуск Системи торгівлі в пілотному режимі і проведемо тренінгів для бізнесу.
- 2026 рік: разом із ЄС, згідно з інформацією міністра, має стартувати СТВ, щоб СВАМ (механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом) не впливав на економіку України. Міндовкілля стверджує, що СТВ є можливістю, яка допоможе імплементувати 87 Директиву і виконати Угоду про асоціацію з ЄС.
- Паралельно з СТВ - впровадження механізму статті 6 Паризької угоди та карбонові сертифікати. Це фінансові механізми, які дадуть змогу залучити додаткове фінансування для відновлення української економіки.
Зазначається, що Швейцарія та Японія вже готові стати активними партнерами країни у цьому напрямку. Учасники домовилися періодично збиратися з лідерами груп та синхронізувати проміжні підсумки за кожним із напрямків.
Нагадаємо
Через останні масштабні атаки рф на Україну в повітря потрапило майже 5000 тонн діоксиду вуглецю. У Києві внаслідок пожеж, які виникли після двох ворожих атак, у повітря потрапило понад 1,5 тисячі тонн забруднюючих речовин. Однак, критичних перевищень забруднюючих речовин в повітрі в столиці немає.
УНН повідомляв, що згідно з інформацією "Глобального вуглецевого проекту", викиди шкідливого для клімату CO2 від викопних видів палива, таких як вугілля та газ, у 2023 році досягли рекордного рівня. Поки що вжитих заходів недостатньо, щоб змінити тенденцію.