“Закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню процедурою, що значно розвантажить слідчих. До прийняття цього законопроекту лише слідчі здійснювали досудове розслідування за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення. Після введення поняття „кримінального проступку“ та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів”, — розповів заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У НАБУ застерігають від внесення змін до КПК
Так, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3000 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.
Також законопроект вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком:
- покарання — штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати ТЗ до трьох років;
- а при повторному порушенні — до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).
До кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни до КПК щодо строків досудового розслідування і експертиз набувають чинності
Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.
Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право:
- оглянути місце події;
- відібрати пояснення;
- провести медичне освідування;
- отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів;
- вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада частково скасувала скандальні поправки до КПК
Серед процесуальних джерел доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також значаться пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів.
Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати:
- до 72 годин — якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти;
- на 24 години — якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.
Згідно з законопроектом, прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин):
- або закрити кримінальне провадження,
- або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання,
- або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни до КПК: правоохоронців зобов’яжуть повідомляти про обшук
Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.
Нагадаємо, 13 квітня 2012 року Верховна Рада ухвалила нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу України.