“Головним рушієм у створенні ефективної системи охорони довкілля є Міністерство екології та природних ресурсів України, якому щороку на реалізацію покладених на нього цілей і завдань виділяється близько 0,7% (5 млрд грн) видаткової частини Державного бюджету України (у тому числі 0,8 млрд грн безпосередньо апарату Міністерства). Виконання бюджетних програм на суму 3,8 млрд гривень у період з 01.01.2015 до 31.12.2017 засвідчили доволі сумнівні використання цих коштів”, — йдеться у повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Система спостереження за погодою в Україні працює лише на 15% — Рахункова палата
Упродовж вказаного періоду Уряд виділив 3,8 млрд грн на виконання основних завдань Мінприроди щодо підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення викидів парникових газів, здійснення природоохоронних заходів, утримання установ природно-заповідного фонду.
За даними Держаудитслужби, у межах виконання Угоди з ЄС на досягнення цілей, визначених Стратегією державної екологічної політики України на період до 2020 року, Мінприроди у 2015 році отримало фінансування за КПКВК 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” на суму 289 млн гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До МОН є питання щодо 3,2 млн грн на міжнародні наукові проекти — Рахункова палата
“Проте через фактичне незатвердження паспорта бюджетної програми у 2015 році кошти за зазначеною програмою не були використані взагалі”, — відзначили державні аудитори.
Також була виявлена низка факторів, які перешкоджають належному виконанню завдань установами природно-заповідного фонду, на утримання яких за бюджетною програмою КПКВК 2401160 “Збереження природно-заповідного фонду” у 2016-2017 роках спрямовано 435,6 млн гривень.
Відповідно до указів Президента України про створення установ природно-заповідного фонду (далі — установи ПЗФ) переважна частина установ ПЗФ була утворена у 2008-2010 роках, які мали б розпочати свою роботу протягом 1–2 років від дати їх створення. Загальна площа земель, надана їм у користування на момент проведення аудиту, мала б становити 1 189,4 тис. га.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні кияни проведуть акцію на захист Голосіївського лісу
“Проте наразі необхідно констатувати, що на земельні ділянки площею понад 242 тис. га немає правовстановлюючих документів та для майже 90% установ ПЗФ не забезпечено розроблення, затвердження в установлені строки проектів організацій територій”, — йдеться у повідомленні.
У Держаудитслужбі констатували, що невстановлення меж території, що входить до складу НПП “Голосіївський” загальною площею понад 10 тис. га, стало одним із чинників, що призвели до використання іншими юридичними і фізичними особами із порушенням законодавства про природно-заповідний фонд майже 34 га земельних ділянок на території міста Києва, які мають бути передані парку. Вартість зазначених 34 га розрахунково становить 441,5 млн гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Рахунковій палаті з’ясували, чому Мінінфраструктури нерентабельне
Також державні аудитори відзначили недоліки з науковим забезпеченням природоохоронної діяльності, на яке за КПКВК 2401040 “Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів” для здійснення прикладних та науково-технічних розробок у сфері природоохоронної діяльності у 2015-2017 роках Мінприроди неефективно використало із загального фонду державного бюджету коштів на суму 44,9 млн гривень.
Таким чином загальна сума виявлених фінансових порушень склала 1 млрд 211 млн грн.
Нагадаємо, на антарктичній станції “Академік Вернадський” у результаті аудиту було виявлено фінансові порушення на 85,6 млн грн.
Зазначимо, що станом на вересень 2011 року в Україні існувало 23 об’єктів природно-заповідного фонду.