Цей, 2024 рік розпочався із низки гучних корупційних скандалів, у тому числі пов'язаних із закупками Міністерства оборони. Не даючи їм оцінки, зрозуміло одне, що рано чи пізно усі ці справи опиняться на розгляді в судах. Тому постає запитання, чи дійсно ми отримаємо незалежний їхній розгляд і справедливе рішення, чи корупціонери зможуть закрити всі питання звичним для себе способом. У цьому контексті УНН вирішило пригадати резонансні справи, у яких фігурують служителі Феміди, та застерегти усіх людей в мантіях від думки про легкі гроші.
Одним з найбільш резонансних минулого року було затримання 15 травня на хабарі загальним обсягом 2,7 млн доларів голови Верховного Суду України Всеволода Князєва.
Така неправомірна винагорода мала сприяти розв'язанню питання у справі, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду. Зокрема, за даними НАБУ, Князєв отримував гроші від людей, які виступали за рішення суду на користь олігарха, ексвласника банку "Фінанси та Кредит" та колишнього нардепа Костянтина Жеваго.
У справі фігурує певне адвокатське об’єднання, яке, по суті, було своєрідним бек-офісом і виступало посередником в організації хабарів для суддів. Під виглядом адвокатських послуг та юридичного супроводу учасники угруповання домовлялися із суддями про ухвалення рішень в інтересах їхніх "клієнтів" за певну "винагороду".
Зазначається, що 3 травня учасники злочинної організації отримали перший транш, а 15 травня була передана друга частина заздалегідь ідентифікованих коштів ("мічених купюр"), і фактично тодішній голова ВС попався на гарячому.
По справі Князєва було проведено понад 30 обшуків. Однак, велика частина "мічених" купюр з загальної суми наданих як неправомірна вигода коштів, за словами прокурора САП Олександра Омельченка під час судового засідання, досі не відшукані.
За даними слідства, кошти отримувалися Князєвим для подальшої їхньої передачі іншим суддям. Слідчі провели також обшуки у 18 суддів, які брали участь у розгляді вказаної справи.
Голова САП Олександр Клименко в інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня" повідомив, що слідство вилучило "мічені кошти" у чотирьох суддів. ЗМІ вдалося ідентифікувати трьох суддів - можливих фігурантів справи Князєва, у яких в ході обшуків знайшли зниклі "мічені купюри". Ідеться про суддів Верховного Суду у Касаційній кримінальній палаті Жанну Єленіну, Ірину Григор'єву та Сергія Стороженка.
Таким чином, майже 20 суддів Верховного Суду виявилися скомпрометованими справою проти ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, і рівень довіри до найвищого судового органу держави впав майже до нуля.
Масла у вогонь додала й справа про втечу колишнього нардепа, обвинуваченого у серії замовних вбивств та державній зраді, агента фсб Олександра Шепелева, яка також розглядалася колегією суддів Касаційної кримінальної палати Верховного Суду.
Судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець неочікувано вирішили закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через, на їхній погляд, недостатню кількість доказів. Через це майно екснардепа по цьому епізоду не конфісковуватимуть. Хоча, як зазначають експерти, опитані УНН, судді ВС не мали права безпосередньо досліджувати будь-які докази.
Окрім того, судді зарахували у строк відбутого покарання нічим не підтверджений термін перебування Шепелева в СІЗО рф. У рф він був затриманий за екстрадиційним запитом України. Через рік росія відмовилася видати екснардепа-втікача Україні, посилаючись на загрози власній національній безпеці. В Офісі Генпрокурора України УНН повідомили, що не отримували від російської сторони жодних документів про перебування Шепелева у СІЗО у рф чи про звільнення звідти. Як виявилося, Шепелев цінний для росії, бо був агентом фсб та гру.
Колегія Верховного Суду також скористалася "законом Савченко" і зарахувала Шепелеву у строк відбування покарання його перебування в СІЗО за обвинуваченням в інших справах.
Таким чином судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець перерахували Шепелеву строк покарання й намагалися відпустити його на свободу.
Коментуючи таке рішення, експерти, опитані УНН, вказують на те, що судді могли бути зацікавлені в ухваленні рішення на користь агента фсб.
У ЗМІ також з'явилася інформація про те, що Шепелев нібито міг купити рішення Верховного Суду, й допомагати у цьому йому нібито міг нардеп від забороненої "Опозиційної платформи – За життя" Григорій Мамка. Однак, її швидко видалили, хоча слід у пошуковій системі за ключовими словами залишився. Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що правоохоронці повинні перевірити цю інформацію.
Враховуючи, що у справі Князєва ще лишилися не названими мінімум 14 суддів Верховного Суду, які могли бути причетними до отримання неправомірної вигоди, у правоохоронних органів ще дуже багато роботи.
Окрім того, наприкінці 2023 року НАБУ та САП викрили "на гарячому" чотирьох суддів Київського апеляційного суду - В’ячеслава Дзюбіна, Ігоря Паленика, Віктора Глиняного та Юрія Сливу. Їх підозрюють в отриманні 35 тис. доларів хабаря.
За даними слідства, суддя Київського апеляційного суду запропонував одній зі сторін у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства. За даними ЗМІ, ішлося про скасування арешту двох літаків Ан-74ТК-100, які здатні трансформуватися з вантажних у пасажирські та навпаки, які були речовими доказами у кримінальному провадженні щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ. До слова, володіє ними естонська компанія EKA GRUPP OU, а тримачами в Україні було АТ "Мотор Січ" та "Авіакомпанія Константа".
За це судді-посереднику та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду обсягом 35 тис. доларів. Судді зняли арешт з одного літака. Після одержання хабаря 10 тис. доларів суддя-посередник залишив собі, а 25 тис. доларів поклав у коробку з-під віскі для подальшої передачі колегам. Вони ж після отримання коштів розділили їх між собою.
Ловили протягом минулого року правоохоронці й меншу рибу. Зокрема, на хабарях попалися виконувач обов’язків голови Комінтернівського райсуду Одеської області (майже 50 тисяч гривень хабаря), а також суддя процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури одного з райсудів Львівщини. Цей служитель Феміди попався на гарячому, за даними ЗМІ, вже вдруге.
Тож, виникає багато питань зокрема щодо якості перевірок чинних суддів на предмет доброчесності.