Шквал емоцій та обурень викликав законопроєкт №14394, зареєстрований 22 січня 2026 року. Він пропонував у новому Цивільному кодексі дозволити суду у виняткових випадках надавати право на шлюб із 14 років, якщо неповнолітня вагітна або вже народила дитину. Проте Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив: після дискусій поправку із законопроєкту вилучили.
Водночас були і прихильники таких змін, хоча їх було і менше. УНН запитав юристів що каже закон про шлюби в 14, а лікарів - чи готова дівчина в такому віці до вагітності та пологів, як фізично, так і психологічно. Проаналізували і міжнародну практику.
Навіщо потрібні були такі зміни: позиція законотворців
Автори законопроєкту - Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Микола Стефанчук, Іван Калаур, Володимир Ватрас - у пояснювальній записці зазначають, що оновлення Цивільного кодексу має сформувати сучасний і узгоджений звіт приватного права, який краще відповідає практичним потребам громадян і бізнесу та забезпечує єдність правового регулювання.
Окремо вони наголошують на блоці сімейного права й називають підхід дитиноцентричним, тобто таким, у якому ключовим орієнтиром є інтереси дитини. Як конкретні інструменти вони, зокрема, наводять вимогу оперативно розглядати питання, пов’язані з дітьми, а також право дитини з 14 років безпосередньо звертатися до суду для захисту своїх прав та інтересів.
На цьому тлі норма про можливість шлюбу з 14 років виглядає спірною, однак ініціатори пояснюють її тією ж логікою захисту неповнолітніх: на їхню думку, це не дозвіл дитячих шлюбів, а винятковий механізм для випадків, коли шлюб об’єктивно відповідає найкращим інтересам неповнолітньої матері та її дитини.
Шлюб у 14 не став би нормою: юристи пояснили, що насправді мав змінити законопроєкт
Юристи, які коментували проєкт закону, зазначають, що запропонована редакція не змінювала базову вікову норму - 18 років. Норма про можливість шлюбу з 16 років (а у виключному випадку – з 14) подається як реалізація принципу найкращих інтересів дитини через судове рішення, а не пряма дозвільна норма.
Адвокат, співзасновник та керуючий партнер "APRÁVOX" Іван Захарчук в ексклюзивному коментарі УНН пояснює:
У разі прийняття цього Кодексу, суд зміг би вирішувати питання про надання права на шлюб особі, яка досягла 14 років, лише за наявності вагітності або народження дитини
Водночас, за словами правника, залишилася б правова невизначеність. Адже з формулювання ч. 2 ст. 1478 випливає, що спеціальна підстава у віці 14 років прямо пов’язана саме з вагітністю жінки або народженням нею дитини.
Тому незрозуміло, чи може особа чоловічої статі віком від 14 до 16 років отримати право на шлюб за рішенням суду, оскільки відповідна норма не передбачала для нього окремої підстави, а формулювання фактично прив’язане до біологічного стану жінки. Це створює ризик різного тлумачення та потенційної дискримінаційної прогалини, яка потребує законодавчого уточнення
Натомість український юрист і адвокат, спеціалізується на сімейному та цивільному праві, Ігор Тетеря дотримується думки, що критика проєкту нового ЦК ґрунтується на тому, що:
Усі одразу сфокусувалися на найгіршому сценарії: "дівчина 14 років народила від повнолітнього" і почали критикувати
Але, як пояснює адвокат, існує ціла низка нюансів.
По-перше, відповідно до цієї норми, 14-річним може бути і хлопець, від якого народила повнолітня жінка.
По-друге, на практиці норма стосуватиметься обох неповнолітніх.
Хіба не краще, щоб вони, якщо так сталося, створили сім'ю і виховували дитину разом, проживаючи зі своїми батьками, наприклад, і отримуючи від них допомогу?
Окремо Ігор Тетеря акцентує на тому, що заяву про дозвіл на шлюб може подати тільки неповнолітня особа. Чоловік чи жінка, старші 18-річного віку, не матимуть такого юридичного права
Зрештою, як підсумовує адвокат, чинний Сімейний кодекс має майже аналогічну норму, тільки вік там обмежується 16 роками. А з 2003 по 2012 взагалі діяла норма, де вік був такий, як у запропонованій редакції - 14 років і навіть без умови про вагітність чи народження дитини.
Легалізація винятків чи "опускання планки": чому суспільство розділилося через ранні шлюби
Запропоновані зміни до Цивільного кодексу спровокували активну суспільну дискусію. По суті, йдеться про те, щоб у окремих ситуаціях дозволити дуже ранні шлюби, а це зачіпає і права дитини, і те, як суспільство загалом сприймає сам інститут шлюбу.
Прихильники ініціативи кажуть, що вона розв’яже практичні питання. Наприклад, якщо дівчина 14-15 років вагітна й свідомо хоче офіційно оформити стосунки з батьком дитини, судовий дозвіл на шлюб надасть їй статус дружини, а дитині - юридично закріплених батьків. Це, на їхню думку, спростить доступ до соціальних гарантій, аліментів, встановлення походження дитини та інших процедур.
Опоненти ж застерігають, що таким кроком держава фактично знижує поріг шлюбного віку і ризикує змістити суспільну норму: те, що задумано як виняток, з часом може почати сприйматися як прийнятна практика.
У соцмережах ідею вже різко критикують: її називають "поверненням у Середньовіччя", порівнюють із країнами, де практикуються дитячі шлюби, зокрема з Афганістаном, і навіть заявляють, що такі зміни нібито ведуть до легалізації педофілії.
Така реакція показує головний страх критиків: що шлюб перестане асоціюватися з повноліттям і зрілістю, а ранні союзи почнуть сприйматися не як однозначно неприйнятні, а як один із варіантів.
Шлюб до 18: ризик насильства, втрата освіти і пастка залежності для дівчат
Головна тривога суспільства - захист прав неповнолітніх, які потенційно можуть опинитися у шлюбі.
Міжнародна правозахисна спільнота одностайна в тому, що дитячі шлюби (де хоча б одній особі менше ніж 18) є порушенням прав людини і прав дітей. Дівчата, видані заміж у ранньому віці, особливо вразливі до домашнього насильства та сексуальної експлуатації, адже перебувають у нерівному становищі із дорослим чоловіком.
А ранні вагітності несуть загрозу здоров’ю: медично доведено, що організм підлітка (14–15 років) не готовий до виношування і пологів, через що юні матері частіше стикаються з ускладненнями.
Детальніше про це говорить провідний аналітик ЕАЦ "Медичний конструктор" Владислав Смірнов. На його думку, ранні (підліткові) вагітності, які хотіли законодавчо зробити підставою для укладення шлюбу, перетворились би для України не на "демографічне диво", а на "конвеєр інвалідності та смерті".
У 13–14 років організм дівчини перебуває у фазі активного росту. Вона сама ще дитина, якій потрібні ресурси для формування. Вагітність у цей період - це паразитарне навантаження (в суто біологічному сенсі), яке конкурує з ростом матері
До того ж, юні матері ризикують потрапити у цілу низку небезпечних для життя та здоров'я станів:
- після пологів дівчина може стати інвалідом, який не контролює процес випорожнення;
- дівчата до 15 років мають значно вищий ризик критичного підвищення тиску, що веде до судом, інсультів і смерті;
- плід може народитися нежиттєздатним через низьку
вагу та супутні патології;
- дитина юної матері може мати розумові вади.
Крім того, могла значно зрости смертність новонароджених.
Це закон природи: незрілий організм не може дати якісне потомство. Замість відродження нації ми отримаємо покоління з ослабленим здоров’ям, яке виховують діти, що самі не закінчили школу. Це шлях до деградації генофонду, а не його порятунку
Смірнов також пояснює: розвиток префронтальної кори (відповідальної за контроль імпульсів, планування та оцінку наслідків) завершується значно пізніше, до 21–25 років, тому підлітки 13-14 років гірше здатні прогнозувати наслідки рішень. Тому, коли дорослий чоловік схиляє 14-річну до шлюбу, це не є повноцінною згодою, бо підліток фізіологічно та когнітивно вразливий і не може в повному обсязі оцінити майбутні ризики.
На ризиках для несформованої підліткової психіки акцентує у розмові з УНН й психологиня-консультантка, авторка книг, членкиня НПА Ірина Гармаш.
За її словами, ключова проблема ранніх шлюбів не лише соціальна, а й психофізіологічна: підліток ще не має сформованих механізмів самоконтролю та прогнозування наслідків.
У підлітків префронтальна кора, яка відповідає за планування, за контроль емоцій, за усвідомлення вчинків, їх наслідків, вона ще не дорозвинена… Це особливості розвитку
Гармаш також звернула увагу на підвищену імпульсивність і схильність до ризику в підлітковому віці.
Імпульсивність у підлітків, емоційна лабільність. Може бути ризикована поведінка. Тобто в який може бути шлюб, і чи можуть подібні батьки дати щось новій дитині, коли вони самі ще діти
Окремо психологиня ставить під сумнів практичну логіку шлюбу як механізму захисту, якщо йдеться про неповнолітніх батьків, які не мають ресурсів для самостійного життя.
Молода родина, яка фінансово неспроможна… вони не можуть самі себе утримувати. І цю дитину. І тоді стає питання, навіщо цей шлюб
Ще один блок ризиків - ментальне здоров’я та гормональні чинники, які можуть посилювати стрес у разі підліткової вагітності.
У підлітків і так гормональна буря, пубертат. А тут вона (молода мама - ред.) повинна ще займатися цією дитиною. А школа? Це ж діти, які в школу ходять
Вона також згадала про можливість тяжких післяпологових станів.
Післяпологова депресія і так може бути. Це гормони. У підлітків і так гормональна буря
У продовженні розмови фахівчиня акцентувала на кризі ідентичності, яка типова для підлітків і може загострюватися через ранні сексуальні стосунки та вагітність.
Також Гармаш згадала, що в окремих етнокультурних групах ранні шлюби існують як традиція де-факто, однак, за її словами, це не може бути аргументом для зміни правил для всіх.
Є традиція. Вони (роми - ред.) там (рано - ред.) одружуються. Однак ми ж не можемо тільки заради них погоджуватися на цю норму. У нас мова йде про наших дітей
Виходом із ситуації психологиня називає не узаконення наслідків раннього сексу, а профілактику підліткових вагітностей через системну освіту.
Нам потрібно, щоб у нас була загальнонаціональна програма статевого виховання. Якби от це ввести у програму шкільну як обов’язковий урок етику, психологію сімейного життя, школу подружнього життя
Також співрозмовниця УНН закликає критично ставитися до риторики, яка нормалізує ранні вагітності під прикриттям підтримки. Вона навела приклад інформаційних кампаній у рф.
У росії почали таку акцію "зай, рожай", держава підтримає. Давайте ми не будемо копіювати те, що у них там - "бабы еще нарожают"
Психологиня вважає, що державна політика має фокусуватися не на кількості новостворених родин, а на якості захисту дитинства.
Тобто нам не кількість, а якість вже потрібна, щоб у нас було потім щасливе, здорове суспільство
Окрім того, раннє одруження майже неминуче призводить до припинення освіти для дитини-жінки: за даними ЮНЕСКО, шлюб, укладений до 18 років, значно зменшує ймовірність продовжувати навчання. Таким чином, неповнолітня дружина втрачає можливості розвитку, професійної реалізації та економічної незалежності, що впливає і на її подальше життя, і на добробут її дітей.
Саме тому ЮНЕСКО класифікує шлюби, укладені до досягнення 18 років, як форму примусового шлюбу, адже дитина об’єктивно не має достатньо волі та зрілості для усвідомленого, вільного вибору подружнього життя.
В Україні вік згоди на інтимні стосунки становить 16 років, і будь-який сексуальний зв’язок з особою молодше 16-ти є кримінально караним діянням (стаття 155 ККУ). Тому ситуація, коли 14-річна дівчина вагітна, юридично свідчить про те, що мало місце статеве правопорушення - зґвалтування за віком або розбещення неповнолітньої. У теперішніх умовах виявлення такої ситуації мало би автоматично запускати роботу слідства та притягнення винного до відповідальності. Натомість надання можливості укласти шлюб може перекласти акцент з кримінального переслідування на узаконення стосунків.
Критики застерігають: не можна використовувати наслідок злочину (вагітність дитини) як підставу для уникнення покарання, переводячи ґвалтівника в статус законного чоловіка. Крім того, існують побоювання, що кривдники можуть тиснути на родину дівчини одружитися замість подавати заяву до поліції, прикриваючись "сімейними цінностями".
Як влучно зазначив один із оглядачів, "вагітність у 14 років - це підстава для кримінального провадження, а не для весілля", і держава повинна гарантувати такій дитині захист та підтримку (медичну допомогу, соціальні виплати, стягнення аліментів з батька дитини навіть якщо він сидітиме у тюрмі, можливість довчитись), але не свідоцтво про шлюб.
У протилежному разі існує ризик, що норму про ранній шлюб могли б використати для уникнення відповідальності і суспільного осуду сексуального насильства над дітьми.
"Так" можна сказати онлайн: як можна взяти шлюб у День закоханих30.01.26, 15:21 • [views_2060]
• 21398 переглядiв
• 12266 переглядiв