Адвокати Тарпана через суд намагаються заборонити ЗМІ називати його ім'я та прізвище у новинах.
Суддя та позов
Наталія Аббасова - одна з перших призначених суддів Президентом України Володимиром Зеленським, яка пройшла відповідний відбір. За час своєї роботи (а це майже 2 роки) суддя не була помічена у гучних скандалах чи в ухваленні корупційних рішень. До призначення суддею, пані Аббасова працювала помічницею судді в касаційному господарському суді Верховного суду.
Зараз же, на розгляді в Аббасової перебуває позов адвокатів розшукуваного МВС України Руслана Тарпана до журналістів ІА "УНН".
Позов стосується низки новин, що публікуються журналістами агенції стосовно Тарпана, зокрема, фактів його кримінального переслідування в Україні, даних стосовно його міждержавного розшуку, рішень та постанов суду, винесених у межах досудового розслідування проваджень Тарпана тощо.
Тарпану та його захисникам, вірогідно, не подобається, що ЗМІ цікавляться персоною колишнього одеського депутата, нагадують громадськості про те, що він виїхав з України ще у 2017 році й досі перебуває за кордоном, про те, що він має статус підозрюваної особи у гучному кримінальному провадженні за фактом розкрадання державних коштів на проекті "Глибоководний випуск", а також про те, що прокуратура вживає заходів з підготовки запиту на екстрадицію Тарпана в Україні.
Його захисники у своєму позові вказують на буцімто порушення з боку ЗМІ "немайнових прав" їх підзахисної особи. Мовляв, не можна без його дозволу писати про нього новини, згадувати його прізвище. Проте така їх позиція суперечить не тільки здоровому глузду, але й містить ознаки перешкоджання роботі журналістів. Особливо, якщо зважити на той факт, що Тарпан завжди був настільки публічною особою, що має навіть власну сторінку в "Вікіпедії". Це вже не кажучи про те, що висвітлення діяльності правоохоронних органів України, які розслідують злочини, розшукують підозрюваних та вживають заходи з їх затримання, - є законним правом будь-якого ЗМІ в Україні.
Тиск на ЗМІ, прокурорів та свідків
Безпідставні позови Тарпана до журналістів редакція УНН розцінює як спробу тиску на незалежне медіа. Тим паче, що тиснути на тих, хто не подобається Тарпану, здається, нормальна для цього підозрюваного практика.
Адже, нагадаємо, що адвокати Тарпана раніше через суд навіть реєстрували кримінальні провадження проти прокурорів, які готували Тарпану повідомлення про підозру. Тоді ДБР, дослідивши факти й, певно, справжні мотиви адвокатів Тарпана, справу проти прокурорів закрило, як "безпідставну".
А у Верховній Раді цей випадок відверто назвали "зловживанням адвокатів" Тарпана.
Окрім того, в одній з ухвал суду у справі "Глибоководного випуску", сторона обвинувачення вказувала, що "Тарпан міг чинити тиск на свідків".
Додамо
Чергове засідання суду із розгляду позову адвокатів Тарпана проти журналістів заплановане на 5 серпня.
Водночас, як наголошують юристи, як в позовній заяві, так і в заяві про зміну предмета позову, представником Тарпана не зазначено інформацію, яку вимагає ЦПК, а саме - не зазначено адресу його проживання чи перебування, поштовий індекс, адресу електронної пошти та номеру телефона.
Натомість замість інформації, яку вимагає ЦПК України, представник Тарпана зазначив адресу, індекс, адресу електронної пошти та номер телефону Адвокатського об’єднання та самого адвоката.
Окрім того, у позовній заяві Тарпана та заяві про зміну предмета позову йдеться, що «На виконання вимог п.10 ч.3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову до Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, що викладені в даній позовній заяві».
«Однак станом на день подання позовної заяви Позивачем було подано інші позови до Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, що викладені в даній позовній заяві. Зокрема станом на дату подання Позовної заяви, 04.02.2022 року, в провадженні Шевченківського районного суду перебували інші справи, що також є порушенням процесуального права», - наголосив юрист.
Вочевидь, після ознайомлення із викладеними письмово аргументами ІА "УНН", суддя матиме достатньо фактів і мотивів, для винесення все ж правомірного та справедливого рішення у цьому провадженні. Тим паче, що раніше пані Аббасова дійсно керувалася у своїй професійній дільності законами та уникала будь-яких корупційних зв'язків.
Нагадаємо
Руслан Тарпан підозрюється у розкраданні коштів під час будівництва одеського “Глибоководного випуску” і з 2017 року перебуває у розшуку МВС України.
Не так давно Тарпан був внесений до бази “Миротворця” як “корупціонер та диверсант у сфері економіки". А також як особа, що "підозрюється у зв'язках із фсб росії”.
Нині органи прокуратура Одеської області займаються підготовкою документів екстрадиції Тарпана в Україну.