Потрібно визначити конкретний правоохоронний орган, який розслідуватиме злочини, скоєні суддями, бо зараз їхні справи "футболять" з одного органу до іншого. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності - голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик.
У ЗМІ зʼявилася інформація про можливий підкуп суддів Верховного Суду В’ячеслава Маринича, Володимира Короля та Алли Макаровець, які розглядали касацію на вирок Шепелеву й змінили його на користь ексдепутата, чим майже відпустили його на свободу. До цього нібито причетний нардеп від забороненої "Опозиційної платформи За життя" Григорій Мамка.
"Звісно, вони повинні внести відомості (до Єдиного реєстру досудових розслідувань – ред.). Я не бачила ці публікації, але якщо є конкретні факти – звісно, що це містить інформацію про вчинення злочину, тоді вони повинні перевірити інформацію і зареєструвати провадження", - зазначила Яцик.
Водночас вона додала, що правоохоронці мають право, а не обов'язок перевіряти інформацію щодо можливого вчинення злочину, викладену у ЗМІ. Для здійснення перевірки у публікаціях повинні бути викладені конкретні факти.
Яцик також додала, що для того, аби притягати до відповідальності суддів за корупцію, потрібно визначити конкретну підслідність за конкретним органом стосовно суддів, адже зараз справи розслідує і НАБУ, і ДБР.
"І якщо і виявляються якісь факти по суддях, то їх футболять від одного до іншого, бо кожен правоохоронний орган розуміє, що завтра мені треба буде звернутися до цього суду – а я буду ізгоєм. Тому треба конкретний орган визначити, конкретну підслідність визначити, і запитувати вже з цього органу про показники розкриття злочинів по суддях. Бо у нас ДБР по суддях 0,001% викриває, хоча це їхня безпосередня підслідність", - зазначила Яцик.
Додамо
Голова громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) Катерина Бутко вважає, що Верховний Суд потрібно реформувати й очистити від недоброчесних суддів, тоді буде шанс, що справи на кшталт Шепелева розглядатимуться прозоро і якісно.
Юрист, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив УНН, що перед Вищою радою правосуддя стоїть завдання сформувати в Україні незалежну судову систему без політичних впливів.
Про необхідність очищення Верховного Суду від суддів, які себе скомпрометували, заявив також голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги комітету Верховної Ради України з питань правової політики Володимир Ватрас.
Нагадаємо
Колегія Верховного Суду змінила вирок Шепелеву у справі втечі з-під варти й намагалася відпустити його на свободу. Судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець вирішили закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через, на їхній погляд, недостатню кількість доказів. Через це майно екснардепа по цьому епізоду не конфісковуватимуть. Хоча, як зазначають експерти, опитані УНН, судді ВС не мали права безпосередньо досліджувати будь-які докази.
Окрім того, судді зарахували у строк відбутого покарання термін перебування Шепелева в СІЗО рф. У рф він був затриманий за екстрадиційним запитом України. Через рік росія відмовилася видати екснардепа-втікача Україні, посилаючись на загрози власній національній безпеці. Виявилося, що Шепелев цінний для росії, бо був агентом фсб та гру.
Колегія Верховного Суду також скористалася "законом Савченко" і зарахувала Шепелеву у строк відбування покарання його перебування в СІЗО за обвинуваченням в інших справах.
Прокурор оскаржила дії суддів Верховного Суду у ВРП.
За автоматичним розподілом скаргу у справі Шепелева розглядатиме перша в історії суддя-член ВРП, яка воювала на фронті проти рф, Олена Ковбій.