Рік тому російські агресори вчинили жахливий терористичний акт на території України – підірвали Каховську гідроелектростанцію. Документування наслідків цього воєнного злочину проти людей та навколишнього середовища триває й досі.
Які експертизи були призначені та вже проведені, як відбувається аналіз довготривалих наслідків воєнного злочину росіян, у чому складність проведення деяких досліджень – про це розповів директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін в ексклюзивному коментарі УНН.
Як зазначив Олександр Рувін, за фактом дослідження наслідків підриву греблі Каховської ГЕС до КНДІСЕ було призначено комплексну судову експертизу. Насамперед експертами вирішувалося питання щодо причин та механізму здійснення підриву. Ця частина досліджена в повній мірі, відповідні висновки передано правоохоронним органам.
Друга, інженерно-екологічна частина, набагато об'ємніша в контексті об'єктів досліджень, і робота над нею триває. Для її виконання, за словами директора КНДІСЕ, залучено майже 30 установ та організацій учасників, профільні міністерства та відомства.
Підрив російськими військовими греблі Каховського водосховища призвів настання соціально-техногенної та екологічної катастрофи, виникнення надзвичайної екологічної ситуації. Результатом підриву стали зв’язані між собою наслідки "миттєвого" характеру – це швидке зневоднення водосховища, потужна повінь та підтоплення великих територій нижче греблі, змив значних обсягів мулу, що призвело до біологічного, хімічного, радіаційного та механічного забруднення водної системи та ін. Окрім того, аналізуються довготривалі наслідки – зміни усієї соціотехноекосистеми в межах постраждалих територій, які продовжують проявлятися навіть зараз. Наслідки ми беззаперечно відчуватимемо ще довгий час
Він додав, що за фактом підриву греблі Каховської ГЕС правоохоронними органами зібрано величезні об'єми інформації, які наразі опрацьовують усі залучені учасники експертної комісії. Окрім цього, розроблено певну класифікацію напрямів роботи та зони відповідальності залучених до роботи учасників.
"Наприклад, формування реєстрів пошкоджених громад, затоплених та підтоплених будинків і споруд – це інфраструктурний аспект. Також в окремі напрями винесено питання наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС для екологічної шкоди та збитків довкіллю, питного водопостачання регіону, сільського господарства та енергетичної системи України тощо. Основна складність полягає у багатооб'єктності дослідження, десятки тисяч постраждалих житлових будинків налічуються лише в кількох населених пунктах, не рахуючи об'єкти державної власності та комерційні підприємства", - пояснив директор КНДІСЕ.
При цьому уточнив, що експертами Інституту наразі також подано клопотання щодо залучення спеціаліста з розробки геоінформаційної системи "Екологічні наслідки підриву Каховської ГЕС", як додатку до висновку комплексної судової експертизи з визначення екологічних наслідків підриву Каховської ГЕС. За словами директора КНДІСЕ, такий допоміжний інструмент зможе охопити та структурувати просторові та позиційні дані.
"Зокрема, ідеться про супутникові знімки території, у межах якої відбулись екологічні зміни станом на різні дати, затоплення земель з поділом на окремі локації, утворення мулистих наносів внаслідок затоплення територій, хімічне забруднення земель, розрахунки втрат природних ресурсів та розмірів шкоди, заподіяної довкіллю тощо", підсумував Олександр Рувін.
Додатково
Директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін раніше розповів, що територія фактичної фізичної шкоди, яку завдав підрив росіянами у червні минулого року Каховської ГЕС, більша, ніж внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року.
"Якщо говорити про фактичні фізичні руйнування, то так, більша… Мабуть, у сучасній катастрофі, яку спричинила росія, фактично більша територія постраждала, ніж зона відчуження ЧАЕС. Просто ми надіємося, що наслідки підриву ГЕС можна буде швидше ліквідувати, усе-таки. Можливо, буде відновлення самої ГЕС, греблі, набір води, відновлення попередніх умов. Не знаю, це буде через 5, 10 чи 20 років, але це можливо", - зазначив Олександр Рувін.