Українська боротьба з корупцією знаходиться під пильним наглядом громадськості та міжнародних експертів. Антикорупційний експерт Драго Кос висловив занепокоєння щодо того, що громадські організації можуть мати надмірний вплив на роботу державних антикорупційних органів, зокрема НАБУ, пише УНН.
На його думку, громадянське суспільство, яке довгий час було рушієм антикорупційних ініціатив, почало впливати на кадрові призначення в цих органах. Експерт натякнув, що підтримка певних кандидатів на ключові посади, яких громадські організації вважають "дружніми", може призвести до підконтрольності НАБУ, що підриває незалежність бюро і його здатність ефективно боротися з корупцією.
Він також вказав на ризики витоку конфіденційної інформації в руки громадських організацій.
"Дуже швидко і новий керівник САП, і новий директор НАБУ потрапили під їхній (громадської організації - ред.) вплив і стали їхніми "друзями" – ймовірно, вважаючи, що передавати інформацію громадянському суспільству чи зустрічатися з певними представниками громадськості для обговорення дуже конфіденційних питань "не під запис" було краще, ніж бути об'єктом різкої критики. Громадська організація з радістю прийняла двох нових "друзів", не беручи до уваги рівень їх компетенції, який будь-який неупереджений розслідувач швидко визначив би як сумнівний або навіть корумпований", - вважає Кос.
Як зазначив антикорупцийній експерт, втрата незалежності антикорупційних органів и некомпетентність їхніх очільників може свідчити про "початок кінця справжньої боротьби з корупцією в Україні".
"Справжні борці з корупцією залишаються лояльними до боротьби з корупцією, а політики, чиновники, дипломати і, мабуть, деякі громадські організації – ні", - вказав Драго Кос.
Експерт закликав до збереження незалежності антикорупційних органів в Україні та їхнього звільнення від зовнішнього впливу, щоб забезпечити ефективну і прозору боротьбу з корупцією.
"Поки воно (громадянське суспільство - ред.) не визнає, що незалежність НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС є вирішальною – не може бути ефективної боротьби з корупцією з боку цих органів. Багато агенцій є важливими елементами боротьби з корупцією в більшості інших країн світу; якби вони не були, то їм не було б потреби мати поліцейські сили, прокуратуру та суди. Усе, що їм було б потрібно, це щось на зразок ЦПК. Який парадокс – саме в той момент, коли країні потрібно було максимально ефективно боротися з корупцією, враховуючи найбільші за всю історію витрати міжнародної допомоги, ці зусилля будуть зруйновані саме тими людьми, які найголосніше б’ють себе в груди про те, які вони чесні!" - вважає Кос.
Додамо
Останнім часом нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Зокрема, про це заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск, були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Ситуація з Углавою, якого після заяв про проблеми НАБУ звільнили, може мати значний вплив на майбутній міжнародний аудит НАБУ, який має на меті невдовзі оцінити ефективність та прозорість роботи бюро. Заяви Углави про тиск, корупційні схеми та можливі маніпуляції всередині НАБУ можуть підвищити увагу аудиторів до внутрішніх проблем бюро та спонукати їх до ретельнішого розгляду внутрішніх процедур, систем контролю та звітності.
Раніше УНН згадував, що за оцінкою аудиторів, колектив НАБУ перебуває у пригніченому стані, потребує психологів, і більшість зі співробітників планує звільнитися найближчим часом.
При цьому НАБУ не має довіри українців, а економічний ефект від їхньої діяльності балансує на нулі. Адже за ці роки на НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС було витрачено з бюджету десятки мільярдів гривень.
Причиною недовіри до антикорупціонерів можуть бути гучні звинувачення топчиновників з боку НАБУ, які в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.
Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж, у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.
Утім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, про що свідчать і маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися "злити" і анулювати через суд - ймовірно, через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.