Вже три місяці в Україні діє заборона на маркетингові договори між виробниками ліків та аптеками. Головною метою запровадження заборони було зменшення кінцевих цін на ліки для пацієнтів. Однак, бажаного ефекту й досі недосягненно. Це в ексклюзивному коментарі УНН підтвердила Інна Іваненко, виконавча директорка БФ "Пацієнти України".
Поки пацієнти не відчувають суттєвого покращення у вартості чи доступності ліків. За останні три місяці не відбулося помітного зниження цін на ліки. На початку року держава намагалася втрутитися вручну — були знижені ціни на 100 популярних торгових назв. Але цей крок здебільшого не приніс результату. Багато з цих препаратів не були справді ефективними або й так мали низьку вартість — фактично, цей список не відповідав реальним потребам пацієнтів
За словами Іваненко, таке ручне регулювання цін на ліки — не вихід. Адже замість точкових дій потрібна системна зміна підходу до регулювання ринку.
Водночас Іваненко відзначила, що запуск електронного каталогу лікарських засобів, референтного ціноутворення, запровадження механізму паралельного імпорту — це правильний напрямок розвитку ринку, впровадження якого потребує часу.
Ми розуміємо, що зараз триває перехідний етап: держава запускає нові механізми, які мають дати ефект у довгостроковій перспективі. Ми сподіваємося, що незабаром пацієнти відчують фінансове полегшення на собі
Крім того, директорка БФ "Пацієнти України" поскаржилась на хронічне недофінансування державних закупівель. За її даними, цьогоріч закупівлі ліків першої лінії (базової терапії - ред. ) в середньому недофінансовані на 30%. Закупівлі інноваційних ліків за договорами керованого доступу — недофінансовані на 90%. А механізм, який мав би дозволити державі закуповувати дорогі препарати дешевше – взагалі не запущений.
Через недофінансування багато пацієнтів не отримують своєчасного та повного лікування, а держава — не використовує інструменти, які могли б реально змінити ситуацію. Через брак фінансування механізм договорів керованого доступу не може запрацювати на повну потужність, хоча саме він дозволяє державі закуповувати дорогі препарати дешевше — через конфіденційні перемовини з виробниками. У багатьох країнах саме так забезпечують доступ до дорогих, але життєво необхідних медикаментів. Але в Україні цей інструмент досі не запущений повноцінно
Наслідки від цього дуже конкретні: пацієнти не отримують лікування вчасно, змушені купувати дорогі ліки за власний кошт, шукати препарати за кордоном або зовсім відмовлятися від терапії. Це не про абстрактні цифри — це про життя людей, які щодня залежать від рішень про фінансування.
Нагадаємо
Від 14 лютого 2025 року постановою №168 Кабінет міністрів України впровадив нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Відповідно до постанови ритейлу було заборонено укладати маркетингові угоди з фармвиробниками. Внаслідок яких аптеки могли робити знижки пацієнтам, впроваджувати соціальні проєкт та проводити навчання фармацевтів.
Однак, станом на червень 2025 року аналітики фіксують зростання цін на ліки в Україні, попри урядові ініціативи. А у січні-квітні 2025 року споживання ліків у грошовому еквіваленті зросло на +21% у гривні порівняно з аналогічним періодом 2024-го. Що свідчить про подорожчання вартості одиниці продукції: українці витрачають більше коштів на ліки, хоча купують їх не більше, ніж торік. Адже обсяг реалізованих упаковок майже не змінився.