Втрата сільськогосподарських угідь, борги, загроза ліквідації та невизначеність щодо майбутнього − так сьогодні виглядає реальність одного з державних наукових господарств України, яке підпорядковувалося Національній академії аграрних наук України та було передано до Фонду державного майна. Чому знищення наукового аграрного потенціалу може мати стратегічні наслідки для всієї країни − в ексклюзивному коментарі керівника дослідного підприємства "Деснянське" Андрія Шекери для УНН.
Історія одного господарства
Державне підприємство дослідного господарства "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва НААН розташоване в селі Новоселівка Чернігівської області. До моменту вилучення земель підприємство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур та рослинництві. Попри повномасштабне вторгнення росії, господарство не припинило роботу. Водночас значна частина його земель тривалий час залишалася непридатною для обробітку через забруднення вибухонебезпечними предметами.
Спроба повернутися до обробітку земель після активних бойових дій завершилася тим, що в травні 2023 року на другому ж полі трактор підірвався на боєприпасі. Із міркувань безпеки ми призупинили роботу та звернулися до обласної військової адміністрації з проханням про розмінування. Того року нам вдалося засіяти понад 80 га мої, гречки та гороху
У цей період підприємство було змушене укладати договори з майбутньою оплатою після зібраного урожаю, аби підтримати діяльність і втриматися на плаву. За словами Шекери, кредитори погодилися на відтермінування розрахунків і поступове погашення боргів із майбутніх врожаїв. Розмінування завершилося лише у 2024 році − на той момент усі доступні площі засіяли соняшником, пшеницею та соєю. Загальна площа посівів склала близько 223 гектари.
Коли земля пішла з-під ніг
Однак після завершення посівної кампанії підприємство отримало повідомлення про зміну підпорядкування. У січні 2023 року його було виведено зі структури Національної академії аграрних наук і передано до Фонду державного майна. Одночасно надійшло повідомлення про вилучення майже 800 гектарів сільськогосподарських угідь. Фінансові наслідки цього рішення стали критичними.
Частина земель, за словами Шекери, дійсно не могла бути рентабельною через непридатність для товарного сільськогосподарського виробництва − вирощування культур та отримання прибутку (заліснення, піщані землі тощо). Однак повне вилучення земель унеможливлює виконання статутних завдань.
"Дізнавшись про відчуження земель, кредитори подали до суду позови й отримали відповідні рішення, включно зі штрафними санкціями. Загальний борг підприємства нині перевищує 15 мільйонів гривень. Через відсутність земель ми фактично позбавлені можливості обслуговувати ці зобов’язання. Наразі вирішується питання щодо приватизації майнового комплексу", − пояснив Шекера.
Аналізуючи ситуацію, можна стверджувати, що до поточних труднощів призвела сукупність чинників − наслідки війни, відчуження земель та інші обставини. Водночас, на переконання керівника, в умовах стратегічного розвитку держави надзвичайно важливо зберігати та підтримувати наукову складову аграрної галузі.
Якщо будувати державу як сировинну, можливо, ніяких наслідків і не буде. Але якщо орієнтувати вектор діяльності на науку − на дослідження сортів, виведення нових культур, селекцію, насінництво − це зовсім інша справа. Наше підприємство працювало в системі НААН, брало участь у таких процесах і мало потенціал для значно більшого прибутку. Втрата наукового потенціалу − це серйозна загроза. Адже науку побудувати набагато важче, ніж створити звичайне сировинне аграрне підприємство
Люди на полі − не цифри у звіті
Керівник підприємства зауважує, що не заперечує змін, однак вважає, що вони мають бути зваженими, продуманими та реалізованими професіоналами. Особливе занепокоєння викликає відсутність системного підходу до управління державними активами та участі тих, хто безпосередньо працює на місцях.
"Формально земля залишається в державі, але на практиці її передають в оренду чи суборенду, і ми не знаємо, як буде далі. Ймовірно, державне підприємство ліквідують − це його доля за нинішніх умов: або банкрутство, або приватизація з викупом усіх боргів. Але ми вболівали за цю роботу, не шкодували ні часу, ні здоров’я. Одна людина могла бути і вантажником, і агрономом, і працювати в полі − усе робили власноруч. Тому зараз дійсно боляче й прикро… Але це життя", − резюмував Шекера.
Водночас керівник підкреслює, що ключовим викликом сьогодні є відсутність довгострокового стратегічного бачення. На його переконання, саме нестача системності й компетентності в ухваленні рішень може призвести до безповоротних втрат − як у матеріальному, так і в людському вимірі.
Нагадаємо
НААН опинилася у протистоянні з Фондом держмайна, який ініціював передачу понад 135 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні наукових установ та підприємств Академії, до державного підприємства "Резерв" − для подальшої здачі їх в оренду. Формальною причиною названо "неефективне використання", однак фактично під загрозою опинилася унікальна наукова інфраструктура, яка десятиліттями формувала інноваційний потенціал українського аграрного сектору.
У результаті заслуховування позицій сторін комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики вимагає від Кабінету міністрів України не вилучати державні земельні ділянки, що належать НААН, на користь Фонду державного майна. Депутати також переконані, що обезземелення Академії матиме кілька серйозних негативних наслідків для подальшого розвитку держави, зокрема, скорочення робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої і економічної безпеки України.