Сьогодні держави-члени International Maritime Organization підтримали позицію України - росія не отримала місця в Раді ІМО. Віцепрем’єр Олексій Кулеба наголосив, що "це важливий крок, який захищає міжнародну морську безпеку й підтверджує довіру до глобальних правил навігації", передає УНН.
Деталі
Кулеба зауважив, що протягом декількох місяців Україна системно пояснювала партнерам реальну картину. Російські удари по портах і цивільних суднах продовжуються щодня. Агресор знищує інфраструктуру, обстрілює торговельні судна, створює небезпеки для моряків, мінує акваторії та блокує судна під іноземними прапорами. За час повномасштабної війни постраждали 162 моряки й працівники портів. Пошкоджено або знищено 131 цивільне судно. Підрив Каховської дамби відрізав внутрішні водні шляхи від виходу в море, а Миколаївський регіон отримав повне блокування близько сорока іноземних суден.
Українська морська галузь працює навіть у цих умовах. Наш морський коридор забезпечив експорт понад 160 мільйонів тонн вантажів, у тому числі 94 мільйонів тонн зерна до 55 країн. Українські моряки продовжують свою роботу по всьому світу та підтримують глобальну торгівлю
За його словами, паралельно росія формує тіньовий флот і виводить судна з-під міжнародних правил. Такі судна становлять загрозу для інших учасників руху і забруднюють довкілля.
Україна послідовно наголошувала, що лише відповідальний учасник міжнародної спільноти може впливати на формування глобальних стандартів морської безпеки. Рада ІМО визначає навігаційні норми, екологічні вимоги та формат захисту людського життя на морі. Її авторитет має залишатися незмінним.
Сьогоднішнє рішення партнерів зберегло довіру до ІМО. Україна й надалі працюватиме над тим, щоб морська безпека залишалася пріоритетом для всіх держав, які забезпечують вільне та безпечне судноплавство. Дякую кожній країні, хто голосував проти. Дякую українській команді за роботу
Додамо
У МЗС також відреагували на рішення держав-членів International Maritime Organization.
Це — чергова поразка Російської Федерації на виборах до керівних органів міжнародних організацій, після невдач в ЮНЕСКО та ОЗХЗ, і водночас очевидне свідчення її дедалі глибшої міжнародної ізоляції