Тричі заставлене майно може свідчити про наявність шахрайської схеми. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, партнер "Алєксєєв, Боярчуков і партнери" Андрій Дацьків.
Слід розуміти, що банки - це детально зарегульовані фінансові установи, які зобов'язані під час надання кредитів дотримуватися основних принципів кредитування, зокрема перевіряти кредитоспроможність позичальників і наявність забезпечення кредитів
Він додав, що процедури управління кредитним ризиком банків мають обов'язково містити вимоги до оцінки майна, що отримується банком у заставу, або забезпечення за кредитом на підставі права довірчої власності та оцінювачів. Також чітко регламентовано порядок оцінки майна, якщо оцінювачем є працівник банку.
"Детальні процедури перевірки того чи іншого заставного майна передбачені у внутрішніх положеннях банків. Якщо вже є обтяження конкретного заставного майна, слід аналізувати первісний договір застави, розмір основного зобов'язання, забезпеченого цим майном", - підкреслив юрист.
За словами Дацьківа, формально заборони на видачу іншого кредиту під те саме майно немає, однак це можливо тільки за умови, якщо первісний договір не забороняє таких операцій, а вартості оціночного майна достатньо для забезпечення і старого, і нового кредиту.
"Єдине, що слід врахувати, що якщо попереднє обтяження зареєстровано, то саме первісний кредитор матиме пріоритет на задоволення своїх вимог із такого майна і лише із залишку від його реалізації може бути погашений наступний кредит", - зазначив адвокат.
Крім того, за його словами, без згоди кредитора не можна розпоряджатися майном, що перебуває під заставою. За це передбачена кримінальна відповідальність згідно зі ст. 388 ККУ.
Тричі заставлене майно на практиці може бути здебільшого незареєстрованою заставою, оскільки в кожному випадку здійснюється аналіз як предмета застави, так і розміру зобов'язань. Відповідальність можуть нести як посадові особи, на яких покладено обов'язок щодо перевірки такого майна з боку банку, так і інші пов'язані шахрайськими діями особи, оскільки такі операції можуть мати ознаки шахрайства, оскільки йдеться про заволодіння кредитними коштами шляхом обману. З іншого боку, нереєстрація обтяження, формально допустима в цивільному обороті, може бути наслідком уже зловживання службовим становищем працівником банку
Він додав, що на такі дії може реагувати НБУ під час перевірок діяльності банків, виконання ними вимог внутрішніх положень щодо кредитування, оцінки ризиків тощо, та інших вимог банківського законодавства. "За це банк елементарно може втратити ліцензію", - зазначив Дацьків.
Водночас, за його словами, майно, арештоване в кримінальному провадженні, стягувати не можна. За це може настати кримінальна відповідальність, передбачена також ст. 388 ККУ. Ба більше, навіть виконання рішення суду про стягнення такого майна тягне за собою ризики відповідальності.
"Компанія, яка купує таке майно, несе ризики визнання недійсним відповідного правочину та реституцію - повернення майна попередньому власнику. Формально поки компанія є власником майна, може брати кредит. А ситуацію потрібно оцінювати загалом, хто залучений до відповідної схеми і чи немає в такому разі змови", - додав Дацьків.
Нагадаємо
УНН розповідав, що одеським бізнесменам Сергієві Грозі та Володимиру Науменку, які за допомогою своїх компаній управляли зерновим терміналом "Олімпекс", вдалося тричі перезаставити майно. Половина терміналу "Олімпекс", зокрема "Сухий Порт", були під заставою в американського фонду з 2019 року. І коли Гроза з Науменком, імовірно, вирішили не віддавати 75 млн дол. кредиту, вони взяли позику в українських банках "Восток" і "Південний" під заставу того ж майна, що було в американців. Після цього банки нібито продали заставне майно за, імовірно, дуже заниженою ціною, і зрештою воно опинилося під ще однією заставою, але вже, як пишуть ЗМІ, у підконтрольних Грозі та Науменку компаній.
Таким чином, вони, ймовірно, хотіли зберегти контроль над найбільшими воротами сірого експорту у 2021-2023 роках. Не виключено, що допомагав у реалізації задуму голова правління банку "Восток" і за сумісництвом голова фракції "Слуга народу" в Одеській міській раді Вадим Мороховський. За даними джерел УНН, кредитний договір Грози та Науменка передбачав, що будь-які дії щодо майна "Олімпексу" вони мали узгоджувати з американськими кредиторами.