Українська економіка ризикує зіткнутися з новою хвилею скорочення виробництва, втрати робочих місць та падіння ділової активності у разі посилення обмежень на бронювання працівників стратегічно важливих підприємств. За результатами моделювання Advanter Group, ВВП України за підсумками 2026 року може скоротитися на 0,5%, тоді як втрати бізнесу від російських обстрілів уже перевищують 10 млрд доларів. На цьому тлі додаткові кадрові обмеження можуть поглибити економічну кризу, пише УНН.
Ефект снігової кулі: чим загрожує економіці скорочення бронювання
Дискусія навколо запропонованих урядом змін до правил бронювання військовозобов'язаних вийшла далеко за межі кадрової політики окремих підприємств. В умовах війни, постійних російських обстрілів, кадрового дефіциту та обмеженого доступу до фінансування додаткові обмеження можуть вплинути на економічну стійкість держави загалом.
Як пояснив УНН засновник групи компаній Advanter Group та спільноти Board, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач, проведене аналітиками моделювання свідчить про наближення економіки України до критичної межі. За його словами, негативні тенденції вже спостерігаються у низці ключових галузей, а додаткові обмеження для бізнесу можуть прискорити економічний спад.
Наше моделювання показує, що економіка України вже наближається до критичної межі. За нашими оцінками, за підсумками цього року ВВП може скоротитися на 0,5%. Втрати бізнесу від російських обстрілів уже перевищують 10 мільярдів доларів
Руйнування виробничих потужностей, пошкодження енергетичної інфраструктури та перебої з логістикою вже створюють значні фінансові навантаження на бізнес. Додатковий дефіцит кваліфікованих працівників може зробити відновлення пошкоджених підприємств економічно неможливим.
За оцінками Advanter Group, за нинішніх умов лише близько 60% підприємств зможуть відновитися після російських ударів. Решта ризикують зіткнутися з тривалим простоєм або неможливістю повноцінно відновити діяльність.
Усе це може запустити ефект снігової кулі: погіршення умов роботи бізнесу призводитиме до скорочення персоналу, зниження ділової активності та подальшого уповільнення економіки
Втрата працівників обмежує виробничі можливості підприємств, що призводить до скорочення обсягів продукції та послуг. Зниження виробництва, своєю чергою, означає менші доходи бізнесу, а отже скорочення податкових надходжень і послаблення внутрішнього попиту.
Особливо небезпечним такий сценарій є для економіки під час війни, коли держава одночасно шукає шляхи збільшення фінансування оборони, підтримки критичної інфраструктури та збереження власного виробничого потенціалу.
Представники 16 аналітичних центрів вже звернулися до Президента України, Прем'єр-міністра, профільних міністерств та інших органів влади із закликом переглянути запропоновані урядом зміни до порядку бронювання військовозобов'язаних.
Кабміну пропонують ввести мораторій до завершення консультацій щодо бронювання18.10.26, 10:20
Які галузі можуть постраждати найбільше
За словами Андрія Длігача, кадровий дефіцит уже негативно впливає на будівництво та логістику. Водночас останніми місяцями суттєвих втрат зазнали роздрібна торгівля, виробничий сектор та промисловість.
Що стосується моделювання впливу запропонованих змін на різні галузі економіки, то найбільше вже зараз страждають будівництво та логістика. Потенційно під додатковим тиском можуть опинитися також оборонно-промисловий комплекс та енергетика
Для будівельної галузі нестача працівників може означати уповільнення відновлення пошкодженого житла, промислових об'єктів та інфраструктури. Для логістики – ускладнення перевезень, збільшення термінів постачання і додаткові витрати підприємств, які залежать від стабільної роботи транспортних компаній.
Не менш чутливою є ситуація в промисловості, де підготовка кваліфікованих працівників часто потребує тривалого часу. Втрата навіть частини персоналу з вузькою спеціалізацією може призвести до зупинки окремих виробничих процесів.
Окрему загрозу становлять можливі обмеження для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики. Їхня робота безпосередньо впливає на обороноздатність держави, стабільність енергопостачання та функціонування інших секторів економіки.
Водночас негативні наслідки можуть поширитися і на суміжні галузі, які забезпечують стратегічні підприємства комплектувальними, матеріалами, транспортними, ремонтними та іншими послугами. Навіть якщо такі компанії безпосередньо не виробляють озброєння чи електроенергію, їхня робота може бути критично необхідною для безперервності відповідних виробничих процесів. Крім того, часто вони також виконують державні замовлення.
До того ж бізнес, який працює за кордоном і є стратегічним для держави, наповнює бюджет валютою. Наприклад, авіакомпанії, які через повномасштабну війну були змушені релокувати свою діяльність за кордон задля збереження флоту і персоналу, повертають в Україну валютну виручку, що є додатковим джерелом доходів бюджету.
За даними Української авіатранспортної асоціації, у 2022-2025 роках українські авіаційні підприємства сплатили майже 27 млрд грн податків і зборів. Компанії продовжують виконувати міжнародні перевезення та спеціалізовані авіаційні роботи за кордоном, забезпечуючи експорт послуг і валютні надходження до бюджету.
Андрій Длігач повідомив, що Advanter Group брала безпосередню участь у розробці концепції економічного бронювання та бронювання критичного персоналу. Однак запропонований урядом підхід відрізняється від рекомендацій аналітиків.
Бізнес попереджає про зупинку авіакомпаній і зрив оборонних контрактів16.10.26, 16:30
Таким чином, потенційні економічні втрати від скорочення бронювання не обмежуватимуться підприємствами, працівники яких безпосередньо втратять відстрочку. Через виробничі та логістичні зв'язки негативний ефект може поширюватися на цілі галузі.
У парламенті рекомендували уряду не скорочувати бронювання для ОПК та критичної інфраструктури
Занепокоєння можливими наслідками урядових ініціатив поділяють і у Верховній Раді.
Як розповів УНН член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, парламентський комітет уже розглянув питання можливого скорочення кількості заброньованих працівників і рекомендував Кабінету міністрів утриматися від таких рішень щодо оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.
На позачерговому засіданні комітету, яке відбулося рівно тиждень тому, у четвер, ми висловили свої застереження та ухвалили рішення, яким рекомендували Кабінету міністрів України не скорочувати кількість заброньованих працівників у цих сферах
Водночас депутат наголосив, що остаточна редакція урядової постанови поки відсутня, тому оцінити її конкретні положення поки неможливо.
За його словами, необхідність упорядкування системи бронювання справді існує. А зростання кількості заброньованих працівників пов'язане як зі збільшенням кількості критично важливих підприємств, так і з можливими зловживаннями.
Проте, на думку Веніславського, вирішення цієї проблеми має починатися з перевірки обґрунтованості надання відповідних статусів, аналізу штатних розписів та аудиту чинної системи, а не автоматичного скорочення кількості працівників, необхідних для функціонування стратегічних підприємств.
Бізнесу потрібні стабільні правила, а не постійний перегляд умов бронювання
Не можна переглядати умови визначення критичного статусу вже через півтора місяця після попередніх змін. Бізнесу потрібні передбачуваність і стабільні правила роботи
Постійна зміна регуляторних умов ускладнює довгострокове планування діяльності підприємств. Компанії, які укладають контракти, інвестують у виробництво та формують кадровий резерв, повинні розуміти, чи зможуть вони забезпечити виконання своїх зобов'язань.
Невизначеність щодо можливості збереження ключових працівників створює додаткові ризики для інвестицій, виконання державних замовлень та розвитку виробництва.
Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко розповіла у коментарі журналістам, що запропоновані урядом зміни викликали серйозне занепокоєння як серед українських, так і серед іноземних компаній.
Проблема мобілізації потребує комплексного вирішення
Опитані УНН експерти та народні депутати наголошують, що питання мобілізації не можна розглядати окремо від потреб економіки та обороноздатності держави.
За словами Длігача, замість створення додаткових проблем для підприємств необхідно переглядати підходи до управління людськими ресурсами у війську, розвивати рекрутинг та шукати інші можливості поповнення особового складу.
Окремим напрямом має стати вдосконалення системи ротації військовослужбовців та створення умов для повернення ветеранів до цивільної економіки. Саме ветерани могли б посилити роботу бізнесу. Це частково компенсувало б кадровий дефіцит і дозволило підприємствам гнучкіше підходити до бронювання працівників.
Водночас, за словами Андрія Длігача, сьогодні такого системного повернення фахівців до цивільної роботи практично немає.
Федір Веніславський також наголосив, що держава повинна використовувати всі доступні механізми забезпечення мобілізаційних потреб, не створюючи додаткових ризиків для підприємств, від яких залежить обороноздатність України.
Важливо, щоб уряд займався не лише переглядом випадків, коли бронювання було надано необґрунтовано, а й усіма іншими складовими цієї проблеми. Ідеться про людей, які ухиляються від мобілізації, військовослужбовців, які самовільно залишили частини, а також про можливі зловживання під час отримання відстрочок та інші подібні питання
Він підкреслив, що парламентський комітет поділяє занепокоєння бізнесу щодо можливих наслідків скорочення бронювання, особливо для підприємств оборонно-промислового комплексу.
Скорочення бронювання: урядова ініціатива може дорого коштувати Україні20.10.26, 13:17