Розслідування ДБР щодо незаконного привласнення земель Київської ГЕС, ймовірно, зупинено після прийняття спеціального закону. Нормативний акт 2025 року, який у ЗМІ називали "законом Мазепи", передбачає зняття відповідальності за терміном давності з усіх набувачів землі, навіть якщо земля отримана із порушенням закону. Серед фігурантів однієї з таких справ був власник інвестбанку Concorde Capital Ігор Мазепа. Про це пише у своєму експертному блозі ексредактор "Економічної правди" Сергій Лямець, передає УНН.
"Не виключено, що справу поховано або закрито на підставі положення закону, що має зворотну дію... Офіційно винним у справі про землі Київської ГЕС Мазепу не визнано, поточний статус розслідування ДБР невідомий", — вважає він.
У січні 2024 року слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки в офісі Concorde Capital, а Мазепу затримали під час спроби виїхати до Польщі. Інвестбанкіра та його брата визнали фігурантами розслідування щодо заволодіння понад 7 гектарами земель у межах захисної дамби Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС. За версією слідства, землі водного фонду переоформлювали як сільськогосподарські, після чого передавали громадянам, а ті продавали їх забудовникам. На цих ділянках згодом з'явилися котеджні містечка, зокрема Shelest і Goodlife Park, побудовані Мазепою. Очільник ДБР Олексій Сухачов заявляв, що серед підозрюваних — троє відомих бізнесменів, які розподілили між собою території та домовилися з посадовцями про потрібні рішення.
Після затримання Мазепи на його підтримку виступила частина великого бізнесу. Після втручання Володимира Зеленського 12 березня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон України №4292-IX, який обмежив можливість держави витребувати землю в добросовісного набувача, якщо з моменту первинного набуття минуло понад десять років. Позовну давність за такими вимогами закон скоротив до трьох років. Важливо, що закон має зворотну дію в часі, що є доволі нетиповою практикою. На думку автора, законодавча влада України фактично легітимізувала незаконне заволодіння землями.
Проте, наголосив Лямець, держава може повернутися до розгляду справи. Звільнення від відповідальності не діє, якщо незаконно надбані землі належать до об'єктів критичної інфраструктури. Дамба Київської ГЕС може належати саме до таких земель. На думку автора, безкарність у справі про можливе незаконне заволодіння землями Київської ГЕС може призвести до техногенної катастрофи, якої можна уникнути, якщо буде обвинувальний вирок суду.
"Винести остаточне рішення мають не політики та лояльні ЗМІ, і навіть не лояльні депутати, а документи кримінального провадження та, зрештою, суд", — резюмує екс-редактор "Економічної правди".
Автор вважає, що Мазепа має імідж бізнесмена, що схильний брати на себе високі ризики. За словами автора, він неодноразово фігурував у економічних скандалах, пов'язаних із земельними активами, борговими зобов'язаннями та іншими проектами. Проте щоразу власник Concorde Capital уникав відповідальності, у тому числі завдяки зв'язкам у владі України. Зокрема, як стверджує Лямець, у бізнес-біографії Мазепи є і несплата заборгованості банкам на мільйони доларів, справа про співпрацю платіжної системи TYME із росіянами, а також претензії ошуканих клієнтів через схеми PrivateFX на ринку FOREX.
Єдиний кейс, у якому Мазепі не вдалося уникнути відповідальності, був цивільний позов з боку Комісії з цінних паперів США (SEC). Комісія встановила, що дехто використав хакерів, аби отримати інсайдерську інформацію. Завдяки використанню викрадених прес-релізів, зокрема, офшорна компанія Concorde Bermuda Ltd (хедж-фонд, створений на Бермудах, але з основним місцем діяльності у Києві) заробила близько $3,6 млн прибутку.
"У лютому 2016 року SEC оголосила про угоду, згідно з якою Concorde Bermuda мала виплатити $4,2 млн. Та — виплатила. Дуже важливо, що угода була укладена без визнання чи заперечення звинувачень SEC", — підкреслив Лямець.
На думку дописувача, в Україні Мазепа активно співпрацює із державою, яку нібито критикує за втручання у справи бізнесу, саме заради уникнення відповідальності.