Попри заяви голови Національного банку України Андрія Пишного про сотні успішних транзакцій на рахунок Вищого антикорупційного суду для оплати застав, адвокати повідомляють про численні випадки затримки та повернення платежів. За даними "Судово-юридичної газети", банки затримують і повертають платежі, а також вимагають додаткові документи, пише УНН.
Видання "Судово-юридичної газети" припускає, що проблеми з перерахуванням застав можуть бути пов’язані з "особистою ситуацією голови Нацбанку та можливості впливу на нього з боку НАБУ".
Раніше ЗМІ повідомляли, що прізвище Андрія Пишного фігурує в матеріалах кримінального провадження № 52025000000000150, пов’язаного з експрокурором Костянтином Куликом і коштами Ощадбанку, який раніше очолював нинішній голова Нацбанку. Підозри Пишному не повідомляли, але 1 жовтня народний депутат Ярослав Железняк заявив про відкриття провадження щодо можливого надання головою НБУ неправдивих свідчень парламентській ТСК.
Окрім того, додатковим ударом по репутації банківського нагляду стала операція НАБУ і САП "Форест Гамп", у якій, за версією слідства, ідеться про легалізацію 150 млн грн заставних коштів через Sense Bank. Після публічних заяв народного депутата Данила Гетманцева щодо погодження регулятором членів наглядової ради банку Пишний 20 серпня пояснював ситуацію у Верховній Раді.
"Голова НБУ опинився в ситуації, коли НАБУ має важелі впливу на його службове становище. У такій ситуації кожна гривня застави на рахунку ВАКС стає для голови НБУ особистим ризиком: після "Форест Гампа" відповідати довелося саме йому. Простіше не пропустити жодної платіжки, аніж ризикувати своїм становищем. Тому, на нашу думку, банкам і дали зрозуміти, що такі платежі краще не проводити, а суспільству показують 141 млн грн "успіху".
Кому це вигідно? Насамперед стороні обвинувачення. Голова регулятора, щодо якого в НАБУ, за даними ЗМІ, є матеріали, навряд чи стане сперечатися з бюро, і тиск на нього, на нашу думку, цілком імовірний. А людина, яка продовжує перебувати під вартою лише тому, що за неї не вдається внести визначену судом заставу, значно "відкритіша" на допитах. Захист вважає, що саме так створюється тиск на підозрюваних з метою отримати від них потрібні показання", - зазначили журналісти "Судово-юридичної газети".
Як пише видання з посиланням на дані сторони захисту, 70 учасників здійснили 139 спроб платежів на 117,2 млн грн, однак зараховано було близько 16% від загальної суми - 18,9 млн грн. У 26 випадках заставодавці не змогли внести жодної гривні. Також зафіксовано 42 відмови в касах або банківських застосунках, 13 повернень уже прийнятих платежів на 13,7 млн грн і 14 випадків відмови у встановленні або продовженні банківських відносин.
Водночас голова НБУ Андрій Пишний повідомляв, що протягом серпня та вересня 2026 року банки провели 527 операцій із внесення застав на рахунок ВАКС на суму понад 141 млн грн. За його даними, ішлося про 178 готівкових операцій на 64 млн грн і 349 безготівкових - на 77 млн грн. Ще 4,5 млн грн, за його словами, надійшли до 10 жовтня.
Однак ця статистика не відображає кількості платежів, які банки не прийняли, затримали або повернули.
"Судово-юридична газета" наводить конкретні приклади, коли заставу внести не вдалося. Зокрема, 14 жовтня один із заставодавців переказав 395 тис. грн через Райффайзен Банк, надавши ухвалу суду, податкову декларацію та виписку з рахунку. Однак станом на 16 жовтня кошти не надійшли до ВАКС і повернулися платникові.
В іншому випадку родичка підозрюваної переказала 292 100 грн, отримані в кредит під заставу автомобіля. ПриватБанк повернув платіж, пославшись на нібито некоректні реквізити. Ще один платіж на 151 тис. грн банк спочатку прийняв, але згодом повернув. Повторна спроба внести 150 тис. грн готівкою також не завершилася зарахуванням коштів до суду станом на 16 жовтня.
Проблеми з внесенням застав підтвердив у коментарі УНН і адвокат Олександр Бабіков. За його словами, протягом останнього місяця-півтора адвокати неодноразово скаржилися на труднощі з перерахуванням коштів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із корупційними правопорушеннями.
Деякі банки відмовляються надалі співпрацювати з особами, які вже внесли заставу
За словами адвоката, такі ситуації створюють ризики для права на захист, адже затримка з внесенням застави може призвести до того, що людина залишатиметься під вартою, хоча могла б вийти на волю під заставу.
Адвокат Олександр Бабіков припускає, що системні проблеми можуть бути повʼязані з вимогами або діями фінансового регулятора, які впливають на рішення банків.
Водночас я не можу стверджувати, яку саме роль у цьому відіграє голова НБУ Андрій Пишний. Якщо такі події відбуваються системно, можна припускати, що хтось координує ці процеси. Але хто саме стоїть за цим і від кого виходять відповідні вказівки, мені достеменно невідомо. Ми можемо лише здогадуватися
Якщо версія про вказівки з боку голови НБУ підтвердиться, постане питання, чи не використовуються регуляторні механізми для неформального впливу на банки, а через них - на можливість внесення застав у справах, які розглядає ВАКС. Окремо потребують перевірки дані, чи отримували банки відповідні вказівки або рекомендації та хто міг бути їхнім ініціатором.
Якщо буде встановлено, що посадовці давали вказівки затримувати або блокувати платежі з особистих мотивів, це може поставити питання щодо правомірності використання службових повноважень і незалежності банківського регулювання.
Редакція звернеться до НБУ за поясненням щодо причин затримок і повернення платежів, наявності рекомендацій банкам та можливої ролі керівництва регулятора. Також УНН звернеться до НАБУ щодо інформації про можливе розслідування стосовно Андрія Пишного.