Виробники інноваційних ліків звернулися до влади: заборона маркетингових договорів не знизила цін на препарати для населення, як очікувалося

Представники Асоціації виробників інноваційних ліків, яка є членом Європейської федерації фармацевтичної індустрії та асоціацій, звернулися з офіційним листом до Офісу Президента, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства економіки з проханням переглянути положення оновленого проєкту Порядку надання маркетингових послуг в аптеках, передає УНН.

Деталі

Як стало відомо УНН з власних джерел у зверненні наголошується, що заборона маркетингових договорів, яка триває вже понад три місяці, не призвела до зниження цін на лікарські засоби, як це передбачалося раніше. Більше того, за словами авторів листа, на зустрічах з представниками МОЗ та Офісу Президента також було відзначено, що частка продажів, яка припадає на маркетингові договори, є незначною.

В Асоціації застерігають, що чинна редакція документа може призвести до подальшого зростання кінцевих цін для споживачів, особливо на рецептурні препарати, тому закликають владу відмовитися від жорстких відсоткових обмежень на маркетингові витрати та натомість запровадити прозорі та зрозумілі правила для регулювання таких договорів, без необхідності розкривати комерційно чутливу інформацію у відкритому доступі.

Наразі Асоціація виробників інноваційних ліків вважає доцільним повернення до попередньої редакції Порядку, в якій передбачено встановлення граничного обсягу витрат на маркетингові послуги в межах 12-15% від загального обсягу реалізації лікарських засобів аптекою, без прив’язки до обсягів реалізації виробником. Як альтернативу, Асоціація пропонує відмовитися від фіксованих відсоткових обмежень на рівні законодавства та натомість запровадити чіткі та прозорі правила, які можуть стати базою для укладання маркетингових угод.

Таким чином, Асоціація підкреслює необхідність гнучкого й збалансованого підходу до регулювання фармацевтичного ринку, який, з одного боку, забезпечить прозорість та доброчесність договірних відносин, а з іншого - не призведе до непрогнозованих наслідків для ринку та кінцевого споживача. Будь-які зміни мають ґрунтуватися на аналітичних даних, враховувати специфіку фармацевтичної галузі та відповідати європейським підходам до регулювання.

Нагадаємо

Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року  передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено ритейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів,  впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Метою нововведень було зниження цін і підвищення доступності ліків. Водночас пацієнтські організації попереджали, що надмірне втручання у ринок може призвести до дефіциту препаратів, закриття аптек у сільській місцевості та згортання програм підтримки пацієнтів.

Додамо

Станом на червень 2025 року аналітики фіксують зростання цін на ліки в Україні, незважаючи на урядові ініціативи. У січні-квітні 2025 року споживання лікарських засобів у грошовому вираженні зросло на +21% у гривні порівняно з аналогічним періодом 2024-го. Це свідчить про подорожчання вартості одиниці продукції: українці витрачають більше коштів на ліки, хоча купують їх не більше, ніж торік (обсяг реалізованих упаковок майже не змінився). Крім того, анонсоване у лютому зниження цін на ТОП-100 препаратів від Уряду та МОЗ виявилося малоефективним - реальне зниження в грошовому вимірі склало лише -1,8%, адже ці ліки займають лише 8,4% роздрібного ринку. Таким чином, державне регулювання поки що не дало відчутного ефекту, оскільки охоплює лише незначну частину ринку.