Виконали контракт − відповідальні за контрагента? Експерти звертають увагу на прогалини у підходах до відповідальності замовників у господарських відносинах

У центрі уваги опинилася межа відповідальності між замовником і постачальником у господарських правовідносинах. Після звинувачень на адресу авіакомпанії ТОВ "МС АВІА-ГРЕЙД" у нібито легалізації коштів через співпрацю з контрагентами тема набула особливої актуальності. Експерти звертають увагу на системні проблеми правозастосування та практику, за якою навіть добросовісні компанії можуть нести відповідальність за дії своїх постачальників − попри виконані контракти й дотримання закону, пише УНН.

Деталі

В умовах повномасштабної війни авіаційна промисловість України виконує стратегічну функцію в забезпеченні обороноздатності держави. Водночас окремі підприємства, навіть реалізуючи критично важливі завдання, змушені паралельно захищати свої інтереси та ділову репутацію від необґрунтованих звинувачень.

Раніше УНН повідомляв про ситуацію навколо науково-виробничої фірми ТОВ "МС АВІА-ГРЕЙД", яку звинуватили у нібито легалізації коштів через операції з чотирма контрагентами. Як повідомили у компанії, правоохоронці сформували свої висновки на підставі фрагментарних банківських виписок, без запитів до самої фірми та без повноцінної перевірки первинної документації.

У "АВІА-ГРЕЙД" заявляють, що всі господарські операції документально підтверджені, здійснені відповідно до чинного законодавства та не містять жодних ознак порушень. Підприємство наголошує: подальші дії постачальників не можуть бути підставою для претензій до замовника, якщо той діє в межах правового поля. У компанії розцінюють ситуацію як спробу створити необґрунтований репутаційний тиск на бізнес, який у надскладних умовах воєнного часу виконує важливі завдання в інтересах держави.

Ця ситуація підкреслює важливість дослідження системного питання: де саме проходить межа відповідальності між замовником і постачальником у господарських правовідносинах.

Де-юре підприємство не несе відповідальності за сплату податків своїм контрагентом. Однак податкова навчилася обходити цю норму, застосовуючи механізм визначення компанії як "ризикованого платника", що веде до блокування податкових накладних і, як наслідок, фактичного покладання відповідальності на добросовісне підприємство 

Своєю чергою, голова Руху #SaveФОП Сергій Доротич називає навіть абсурдною логіку, за якою відповідальність за дії постачальника покладається на замовника.

Ні я, ні ви не можемо залізти комусь у голову, не можемо це проконтролювати. До того ж у нас немає жодних інструментів контролю чи впливу ні на партнера, ні на друга, ні навіть на рідних. Що вже говорити про субпідрядника чи постачальника товарів, чи послуг? Тому норми, за якими податкова фактично блокує роботу по всьому ланцюгу постачання, є нелогічними. І з цього приводу вже є багато судових рішень, численні скарги − але, зрештою, правий той, у кого більше прав 

Голова Руху #SaveФОП наголосив, що саме для вивчення всіх обставин справ в Україні існують контрольні, ревізійні та слідчі органи, а також суд - інституції, які мають досліджувати глибину справи, з’ясовувати всі обставини, зокрема збирати свідчення учасників тієї чи іншої операції, а також сторонніх осіб, які можуть володіти релевантною інформацією.

Має бути всебічне висвітлення, збирання всіх документів і доказової бази. А у нас часто беруть один факт, вирваний із загального контексту, і на його основі вибудовують обвинувальні акти, ухвали, обмеження − що є неправильним 

Крім того, порівнюючи українську практику з європейською, експерт підкреслює, що у країнах ЄС перекладання відповідальності на замовника після завершення господарської операції вважалося б порушенням прав бізнесу. В Україні ж така практика залишається поширеною, а через відсутність ефективних правових запобіжників навіть компанії, які виконали всі зобов’язання й діяли у межах закону, можуть бути притягнуті до відповідальності за дії своїх контрагентів. Це, своєю чергою, призводить до блокування рахунків, арештів майна та зупинки роботи підприємств.

Таким чином, ситуація навколо "МС АВІА-ГРЕЙД" порушує ширше питання − наскільки чітко в українській правозастосовній практиці розмежовується відповідальність між сторонами господарських операцій. У випадках, коли компанія добросовісно виконує свої зобов’язання, а всі операції документально підтверджені, вона не повинна ставати заручником дій третіх осіб чи формальних підходів до оцінки її діяльності. Це вказує на потребу у більш збалансованому підході з боку контролюючих органів, особливо в умовах, коли бізнес відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності та функціонування критичних сфер.