Володів кожною сценою, в якій був: Дональд Сазерленд не грав бойовиків або закоханих героїв, але був справжнім гарантом якості - WP

Видатний канадський актор, зірка таких фільмів, як "Голодні ігри", "Шість ступенів відчуження" і "Пограбування по-італійськи", мав харизму і талант, хоча, можливо, у нього не було его, як у кінозірки. Про це пише Washington Post, передає УНН.

Деталі

Дональд Сазерленд не грав героїв бойовиків або закоханих залицяльників, і його не номінували на "Оскара", проте народжений у Канаді актор володів неперевершеним поєднанням особистої та професійної чесності, а також був настільки обдарованим, що міг займати абсолютно різні ніші.

Після низки виступів на британському телебаченні в 1960-ті роки актор знайшов "свій момент" у ролі недоучки в бойовику про Другу світову війну "The Dirty Dozen" ("Брудна дюжина", 1967). Якийсь час він був комічним бовдуром - підтвердження можна побачити в "Kelly's Heroes" ("Герої Келлі") або "Start the Revolution Without Me" ("Почни революцію без мене") - обидві картини 1970 року.

У 1970 році Сазерленд став одним із небагатьох акторів у кіно, які, здавалося, говорили правду про війну, - він зіграв одну з головних ролей у ролі бойового хірурга Соколиного Ока Пірса разом із Траппером Еліотта Гулда Джоном МакІнтайром у контркультурному хіті "M.A.S.H.".

Надалі Сазерленд зіграв у фільмі "Klute" ("Клут", 1971), в якому Джейн Фонда отримала "Оскара"; в картині "Don’t Look Now" ("Не дивись зараз", 1973); і нарешті 1976 року Сазерленд став Казановою для Федеріко Фелліні ("Il Casanova di Federico Fellini"). Перераховані вище роботи демонстрували шлях, на якому актор, здавалося б, не повинен бути зіркою, але водночас він був для згаданих кінокартин "непохитною совістю і опорою".

Після головної ролі у "Invasion of the Body Snatchers" ("Вторгнення викрадачів тіл"), а також зображення професора-наркомана в "National Lampoon's Animal House" і, згодом, участі в картині "Ordinary People" ("Звичайні люди"), для Сазерленда настала перерва, - актор протягом року не міг пройти проби.

Але він вчинив так, як чинять інші талановиті актори. Сазерленд звернувся до того, що було найближче, і став із цим працювати. Таким чином фільмографія Сазерленда за останні 40 років виявилася всіяна як маловідомими скарбами, так і справжнісінькими бомбами. Наприклад, фільм 1985 року "Революція", - один із рідкісних випадків, коли актор побалував себе в ролі садиста-офіцера.

Крім того, Сазерленд - хвацький німецький шпигун в "Eye of the Needle" (1981), і південноафриканець, який бореться з апартеїдом в "A Dry White Season" ("Сухому білому сезоні", 1989), також важливо згадати удостоєну премії "Еммі" роль радянського полковника, який розшукує серійного вбивцю в "Громадянині Ікс" (1995), а ще лукавий тренер з легкої атлетики Білл Боуерман у "Without Limits" ("Без обмежень", 1998) - все це запам'ятовуються, міцні ролі. А в новому тисячолітті Сазерленд був готовий відкрити для себе нове покоління кіноглядачів.

Сазерленд виконував ролі непохитною і швидкоплинною витонченістю. Як приклад: обожнюваний і чарівний містер Беннетт у фільмі "Гордість і упередження" 2005 року; або не настільки добрий Президент Сноу в чотирьох фільмах "Hunger Games" (2012-2015).

Нагадаємо

Канадський актор Дональд Сазерленд, відомий за ролями в таких фільмах, як "Голодні ігри "і "Гордість і упередження", помер у віці 88 років, повідомив його син.