Відновлення громад: практичні рішення та експертні поради на Чернігівщині від "Добробат and Co Реконстракшн Саміт"
Київ • УНН
На Чернігівщині пройшов «Добробат and Co Реконстракшн Саміт», де обговорили відбудову громад, залучення досвіду інших країн та важливість стратегічного планування.

Відновлення українських громад після війни — це складний, але водночас надихаючий процес, який вимагає комплексного підходу.
"Добробат and Co Реконстракшн Саміт" — це спеціальний захід, присвячений процесам відбудови в Україні. Свій пілотний старт він розпочав на Чернігівщині 21 березня.
Представники влади, органів місцевого самоврядування, архітектори, економісти та міжнародні експерти поділилися своїм баченням щодо майбутнього регіону. Захід відкрили представники місцевої та державної влади: Олена Дмитренко, голова Чернігівської обласної ради, Іван Ващенко, заступник начальника Чернігівської обласної військової адміністрації, Дмитро Брижинський, начальник Менської міської військової адміністрації, та Володимир Крейденко, народний депутат України. Співорганізаторами саміту виступили Дмитро Іванов (голова "Добробату") та Ірина Ярмоленко (директорка IRS). Захід розпочався хвилиною мовчання та вітальними словами.
Офіційне відкриття: про важливість спільних зусиль
Голова ГО "Добробат" Дмитро Іванов наголосив, що відновлення зруйнованих міст — це не лише питання будівництва, а й повернення людей до своїх домівок:
"Ми маємо працювати разом, щоб відродити наші громади. Це не просто процес відновлення інфраструктури — це повернення людей, їхньої довіри, їхнього майбутнього".
А Ірина Ярмоленко повідомила, що в подальшому формуватимуться робочі групи за різними напрямами, а саміти відбудуться в різних регіонах. Незабаром буде опублікований графік заходів.
Спеціальною гостею події стала Ната Жижченко, лідерка гурту ONUKA, яка представила ініціативу з відновлення культурних та музичних осередків.
Онлайн-спікер Норберт Нойхауз, колишній віце-мер німецького міста Трір, поділився досвідом відбудови історичних міст після Другої світової війни:
"Коли Трір був зруйнований на 40%, це стало можливістю переглянути містобудівні рішення, адаптувати їх до сучасності. Важливо дати собі час на якісне планування — у нас цей процес тривав понад 15 років".
Серед його практичних рекомендацій — використання геоінформаційних систем для аналізу безпечних зон для будівництва та створення доступного житла з екологічних матеріалів.
Планування та архітектурні рішення
Григорій Мельничук, урбаніст і в.о. декана факультету архітектури Київського авіаційного інституту, зазначив, що навіть у найскладніші часи важливо планувати майбутнє:
"Ми живемо тут і зараз, але думками перебуваємо в майбутньому. Саме стратегічний підхід дозволяє нам створювати якісні рішення, які визначатимуть вигляд наших міст на десятиліття вперед".
Ганна Бондар, народна депутатка України, розповіла про підготовку планувальних документів для відновлення та презентувала стратегію відновлення пам’яток архітектури:
"Пам’ятка національного значення "Покорщина" — це не просто історична споруда, це частина культурного коду нації. Відновлення таких об'єктів дає змогу зберегти ідентичність".
Архітекторка та викладачка Чернігівської політехніки Ольга Гаврик розповіла про концепцію відновлення Чернігова, зокрема про пропозиції щодо реконструкції вулиці Шевченка:
"Ми підготували приклади та рекомендації щодо забудови, відновлення та розвитку різних частин міського середовища. Подібні документи широко використовуються у Фінляндії, де міські планувальники створюють їх для регулювання якості будівництва".
Повернення людей та соціальні ініціативи
Анастасія Джунківська, уродженка Чернігова, громадська діячка, пояснила, чому вирішила будувати майбутнє саме тут:
"Ми можемо жити в будь-якій точці світу, але лише тут ми можемо створити Україну, про яку мріємо".
Олександр Вознюк, голова "Правозахисної спілки інвалідів", наголосив на важливості безбар’єрного середовища:
"Інклюзивність має бути закладена ще на етапі проєктування. Це не лише питання комфорту — це питання гідності та рівності можливостей".
Досвід інших міст та міжнародні практики
Крістіан Віттіг, представник Thought Group із Чилі, підкреслив, що архітектура і дизайн можуть бути інструментами надії:
"Будинок культури в Іванівці та Ягідному, Центр інновацій у Чернігові — ми розробляємо їх із думкою про глибокі сенси користування цією інфраструктурою".
Економічний аспект відбудови
Анна Пуцова, співзасновниця savEDe, мала презентацію на тему "Відновлення освітніх просторів" та закликала громади звертатися до їхнього проєкту у разі потреби створення нових навчальних середовищ.
Микола Силенко, керівник офісу розвитку громад Boosters Consulting, наголосив:
"Відновлення має стати частиною довгострокової стратегії розвитку громад. Інакше є ризик витрачати ресурси без чіткої мети".
Висновки: спільна робота заради майбутнього
Учасники заходу дійшли спільної думки, що відновлення громад — це не лише питання інфраструктури, а й комплексний соціально-економічний процес, який потребує інтегрованого підходу.
Важливими напрямами роботи визначили:
● стратегічне планування та якісну урбаністику,
● залучення міжнародного досвіду та партнерів,
● інклюзивність у відбудові,
● розвиток економічних кластерів,
● екологічні рішення та постійна взаємодія громад.
Як зазначив Норберт Нойхауз:
"Відновлення має бути можливістю створити краще майбутнє".
Україна має всі можливості для створення сучасних, комфортних та екологічних міст. Головне — діяти згуртовано, використовуючи досвід, технології та натхнення тих, хто вже пройшов цей шлях.










