В.о. керівника САП вдруге скасував постанову про закриття справи "Роттердам+"

Цитата

“В.о. керівника САП вдруге скасував постанову прокурора Пономаренка про закриття справи „Роттердам+“. Разом із цим, Максим Грищук також скасував постанову про відновлення розслідування, яка передувала закриттю. Таким чином слідство не втратило дорогоцінні процесуальні дні, які необхідні для його завершення та скерування справи до суду”, — йдеться у повідомленні.

Деталі

У НАБУ нагадали, що незважаючи на зібрані детективами НАБУ докази, процесуальний керівник Віталій Пономаренко тричі закривав “справу Роттердам+”:
— у серпні 2020 року (відновлено ВАКС у жовтні 2020 року);
— у січні 2021 року (відновлено в.о керівника САП);
— 9 квітня 2021 року (відновлено в.о керівника САП).

Додамо

Крім того, у НАБУ знову закликали Генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі “Роттердам+”. Адже поведінка цього прокурора свідчить про його упередженість.

“Наразі лише Генпрокурор має можливість змінити Пономаренка, однак уникає ухвалення відповідного рішення. Це унеможливлює здійснення подальшого неупередженого розслідування”, — йдеться у повідомленні.

Сукупність зібраних доказів у провадженні, на переконання НАБУ, є достатньою для того, щоб саме суд визначив обґрунтованість звинувачень у завданні державним та громадським інтересам багатомільярдних збитків через формулу “Роттердам+”, наголосили у Бюро.

Справа “Роттердам+”

За даними НАБУ, у межах розслідування так званої справи “Роттердам+” слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме — витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі.

У березні 2016 року, як вказують у НАБУ, НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, своєю чергою, за даними НАБУ, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. У результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.
Слідство, як повідомили у НАБУ, зібрало докази того, що в результаті зазначених дій споживачам електроенергії впродовж 2016-2017 рр. завдано 18,87 млрд грн збитків, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження “Роттердам+”.

Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ здійснюють із березня 2017 року. 8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам у цій справі.