Український досвід у питанні запровадження “Зеленого курсу”. Висновки Національного діалогу за напрямом: “Дружнє до довкілля виробництво”

Модератор події Олена Ковальова, директор ННІ неперервної освіти НУБІП України, поділилася ключовими орієнтирами другого пріоритетного напряму “Дружнє до довкілля виробництво”, напрацювання по якому cтануть основою презентації країни на Саміті ООН. Шлях до кліматичної нейтральності України буде стосуватися різних сфер, зокрема: українського Smart Green Deal, забезпечення ресурсоефективності та природоохоронного виробництва, біоенергетики, практичних кроків до інклюзивних систем харчування, ефективної роботи агрометеорологічних служб, трансформації систем зрошення та національної політики у відповідності до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства.

Україна та Європейський зелений курс

“Розвиток дружнього до довкілля виробництва є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Європейський зелений курс визначає дорожню карту в межах якої ми можемо знайти шляхи реалізації реформ в Україні та змінюватися згідно з тими викликами середовища, що виникають останнім часом. Більшість змін стосуються температурного режиму, який за останні десятиліття, на жаль, показує чітку тенденцію до зростання”, — сказав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко у вступній промові до зустрічі.

Сільське господарство та природні умови є взаємозалежними, з цим погодилися всі учасники діалогу, зазначають в UBTA.

“Клімат змінюється швидко й ці зміни мають, вочевидь, доволі страшні результати, збільшення природних катаклізмів, руйнування або знищення досить великих територій, у тому числі й виробничих. З іншого боку, слід розуміти, що продовольчі системи впливають на зміни клімату”, — додав Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з Урядом та донорами в Україні. Кліматична політика у контексті екологічних змін є важливою компонентною. Розробка цього документу (кліматичної політики — ред.) має відбуватися відповідно до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства за основними напрямами, коментує пан Михайло, а саме: ґрунти, використання корисних речовин та їх залишків, водні ресурси, тваринництво, управління кормами та відходами, та все що пов’язано з соціально-економічними параметрами.

Для України, як для учасниці діалогу, дуже важливо залучитися до ініціативи Європейського зеленого курсу. Адже цей напрям є загально світовим трендом. Ігноруючи ті завдання, що перед нами стоять сьогодні, ми ризикуємо випасти з сучасного контексту та, як результат, стати неконкурентоздатними на міжнародній арені. Однак, більшість учасників діалогу погодились, що Україна у контексті Європейського зеленого курсу вже має свої позитивні напрацювання та унікальну специфіку, саме тому умови цієї політики мають бути не скопійовані, а адаптовані до українських реалій, зазначають в Асоціації.

Шляхи фінансування Smart Green Deal

Наша країна, як і інші країни-учасниці, перебуває на шляху пошуку рішення щодо збалансованої системи фінансування всіх необхідних змін, дотичних до Smart Green Deal, продовжили в UBTA.

“Питання екологізації продукції вже переросло з дискусії локально європейської до масштабу всесвітньої, а тому можна зробити висновок куди б ми, як країна-експортер, не прямували, практично всюди нашу продукцію будуть очікувати нові норми та правила. Ці правила будуть стосуватися гуманного відношення до тварин, упаковки, норм виробництва, навіть шляхів доставки продукту. Тому зараз дуже важливо підготуватися до змін, що неминуче стануться. Та своєчасним є питання, яким чином будуть фінансуватися ті зміни, що потребує виробництво впродовж своєї адаптації до імплементації „Зеленого курсу“ в країні. Це питання український бізнес досить чітко ставить вже сьогодні”, — прокоментував голова Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Дмитро Лось.

Українська екологічна реальність

Кліматичні зміни, що останнім часом стали досить помітними в Україні та світі, дійсно мають зв’язок з досить активною експлуатацією природніх ресурсів людиною.

Олександр Краснолуцький, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, прокоментував: “В Україні розораність земель одна з найбільших у світі. Це призводить до втрати значної кількості унікальних природних ділянок та тварин, що проживали на цих територіях. Тому є ідея запровадити так звану „заморозку“ тих територій, що є критично важливими до збереження, з метою їх відновлення та порятунку”.

Однак, більшість учасників зустрічі в зійшлися у думці, що в Україні ситуація є менш критичною порівнюючи навіть до сусідніх країн. “У Європейському союзі обговорення „Зеленого курсу“ зараз розвивається за вектором, як сільське господарство може бути ефективним та при цьому бути екологічно безпечним й Україна вже має позитивні напрацювання у цьому. Ми боїмося зовнішніх вимог, але в реальності, політика „Зеленого курсу“ може мати майбутній маркетинговий хід для держави в цілому”, — розповів Тарас Качка, заступник Міністра економіки України, Торговий представник України.

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, підсумував напрацювання зустрічі: “Програма „Зеленого курсу“ має бути адаптована до українських реалій. Розробка заходів у межах напряму „Дружнє до довкілля виробництво“ відбувається у формі діалогу, та з розумінням того, що зворотний зв’язок вкрай необхідний для всіх учасників процесу. Державна підтримка для впровадження змін вона буде зосереджена на мотивації агровиробників, але й також буде мати визначені стандарти стосовно продукції та процесу виробництва”.

Організатори заходу планують провести ще низку обговорень у форматі Національного діалогу та сформулювати решту векторів майбутньої системи трансформації продовольчих систем 
України.