У чинному парламенті високий рівень правового нігілізму: експерт спрогнозував наслідки
Київ • УНН
КИЇВ. 13 грудня. УНН. Практика роботи Конституційного суду України засвідчує, що є багато прецедентів скасування законів саме через порушення регламенту їх ухвалення. Відповідно, ігнорування регламентних процедур, яке сьогодні масово відбувається в стінах Парламенту, матиме свої негативні наслідки. Про це у коментарі УНН розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
“У нас є регламент, затверджений, є чіткі вимоги до законопроекту. Якщо закон приймається без фінансово-економічного обґрунтування, наприклад, то це є порушення регламенту. Регламент ВРУ — це закон, і коли ви порушуєте закони, ви маєте нести відповідальність. Коли порушується регламент — відповідальність повинна бути аналогічною”, — каже експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кива прогнозує скасування низки ініціатив “Слуг народу” через КСУ
За словами Пендзини в Україні сьогодні досить високий рівень правового нігілізму, у Парламенті, зокрема.
“...дуже багато речей приймається поза межами регламенту, що теоретично може бути підставою для подання в КСУ тих чи інших нормативних актів. Також може бути підставою для звернення у звичайні суди. На сьогодні вже є прецеденти, коли КСУ відміняв прийняті закони, виходячи із порушення процедури їх прийняття. Вони є і їх багато. В першу чергу, це серйозно б’є по певних правових речах, і скажімо так, взагалі демонструє неповагу до законодавства. Саме тому, ми й проти „турборежиму“. Ми говоримо, що всі законодавчі акти мають проходити певний період обговорення, через відповідні комітети, щоб депутати вивчали те, про що голосують. У протилежному випадку це все виглядає таким чином що у ВР сидить 226 голосів, які реєструють раніше кимось прийняті рішення”, — резюмував Пендзин.
Як писав УНН, одним з останніх законопроектів, що у ВР протягли без висновків комітетів та фінансового обгрунтування, став документ № 2300 про продаж і демонополізацію спиртової галузі.
За оцінками юриста, Ростислава Кравця ЗУ № 2300 може бути визнаний КСУ неконституційним, особливо, з огляду на попереднє рішення Суду з цього питання. Адже тоді КС наголошував на необхідності державної монополії у спиртовій галузі.