У 2017 році знову очікуються стрибки обмінного курсу — С.Арбузов
Київ • УНН
КИЇВ. 25 грудня. УНН. Рада НБУ все-таки затвердила зручні правлінню, але непотрібні для пожвавлення економіки “Основи грошово-кредитної політики на 2017 рік і середньострокову перспективу”. Документом формалізований режим інфляційного таргетування, який був свавільно введений Нацбанком в минулому році, а його становлення призвело до девальвації і руйнування банківської системи. Про це заявив екс-перший віце-прем’єр України Сергій Арбузов на своїй сторінці у Facebook, передає УНН.
“Пікіровка в пресі між членами Ради, експертами та представниками НБУ, дозволяла обережно сподіватися на зміни. Тим більше, що і Прем’єр кілька разів закликав Нацбанк впровадити механізми реального кредитування економіки. Дива не сталося. Пропозиції Голови Ради НБУ розбилися об згуртовані ряди новоявлених експертів-„теоретиків“, що відпрацьовують міжнародні гранти. Останні стали переконувати всіх, що мова йде про примітивну емісію, що, звичайно ж, не так. Думки у Данилишина були цілком здорові. У програші, як завжди, Україна. Влада в черговий раз довела, що сліпе слідування порадам міжнародних організацій превалює над реальними процесами в економіці”, — зазначив він.
С.Арбузов пояснив, які наслідки слід очікувати від введення інфляційного таргетування.
“Стрибки обмінного курсу, незрозумілі для економічних агентів „якоря“, пригнічення економічного зростання, мляве кредитування.
Хоча цілком очевидно, що повноцінне інфляційне таргетування вводити в Україні рано. Країна не готова до нього: масштабного схвалення цього режиму немає навіть серед професіоналів, уряд так і не заявив про готовність його підтримати, фінансові ринки не розвинені.
Основним інструментом грошово-кредитної політики обрана ключова ставка. Але вона, як і раніше, в Україні не працює, оскільки великий тіньовий сектор (близько 50% ВВП), багато готівки циркулює на руках населення і, отже, центробанку складно впливати на них. Фондовий ринок вкрай нерозвинений, а банки і через два роки після початку „чистки“ так і не стали довіряти один одному. До речі, в документі ніяк не висловлена позиція щодо впливу стрімкого зростання державної частини банківського сектора (52% активів)”, — пояснив він.
В цілому, на його переконання, цим рішенням консервується залежність України від офіційних кредиторів, а саме одного — МВФ.
“Поле маневру грошово-кредитної політики стислося, весь постмайданний період країна відчуває гострий грошовий голод. А оскільки Нацбанк стимулювати кредитування, а, отже, і економічне зростання, не збирається, то і взяти їх буде ніде”, — резюмував С.Арбузов.