Цього тижня нардепи планують зайнятися розширенням повноважень Рахункової палати: орган зможе проводити аудит НБУ
Київ • УНН
Верховна Рада розгляне законопроєкт про розширення мандату Рахункової палати. Планується дозволити аудит НБУ, місцевих бюджетів та держпідприємств за міжнародними стандартами.
На одному з найближчих пленарних засідань Верховна Рада планує розглянути у першому читанні законопроєкт "Про Рахункову палату" (№10044), зареєстрований у парламенті ще минулого року, повідомляє УНН.
Законопроєкт передбачає розширення мандата цього органу на всі публічні кошти, а не лише на кошти державного бюджету.
Основна суть закону - це перетворення Рахункової палати з карального органу, який забезпечує звільнення посадовців, забезпечує можливість притягнення їх до кримінальної відповідальності, на орган, який оцінює процеси в державі та забезпечує ефективність держави як механізму, забезпечує прогрес
На його думку, цьому сприятиме перехід Рахункової палати до роботи за міжнародними стандартами аудиту INTOSAI (Міжнародна організація вищих органів аудиту) з чітким визначенням об'єктів, суб'єктів аудиту й описом його процесу.
У пояснювальній записці до проєкту йдеться, що європейські чиновники відзначили низьку якість аудиторської роботи, брак уніфікованих та перевірених методологій і процесів, зосередження на ревізіях установ, а не на аудиті, мінімальний вплив роботи Рахункової палати, вимірювання продуктивності її роботи кількістю проведених аудитів, а не наявним впливом аудиторських рекомендацій тощо. Крім того, як негативну характеристику європейцями було також відзначено необхідність звітування Рахункової палати Мінфіну, що підриває її автономію.
Також зазначається, що показники роботи Рахункової палати, особливо у 2021/22 роках, значно погіршились. Так, незважаючи на збільшення видатків Державного бюджету у 2022 році майже вдвічі (на величезні 1 трлн 214 млрд гривень), обсяг 2 перевірених Рахунковою палатою коштів держбюджету зменшився на 241 млрд або майже на 40%. В умовах відсутності проведення фінансового аудиту рівень охоплення контролем коштів держбюджету зменшення у 3 рази до 13%, а кількість проведених аудитів зменшилася у 2,5 рази.
Очікується, що ухвалення законопроєкту змінить ситуацію. Так, у законопроекті передбачені механізми, що дозволять Рахунковій палаті реально застосовувати міжнародні стандарти державного аудиту INTOSAI на практиці. У пояснювальній записці до законопроєкту зауважується, що однією із найважливіших цілей законодавчого реформування Рахункової палати є поширення мандату її аудиторської діяльності на усі публічні кошти. А також надання Палаті повноважень перевіряти не лише кошти державного бюджету, а й проводити аудит місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання державного та комунального (муніципального) сектору економіки, суб’єктів, у капіталі яких є частка держави та/або територіальної громади, аудит міжнародної фінансової, гуманітарної та технічної допомоги, аудит діяльності Національного банку України, в тому числі щодо рефінансування комерційних банків на десятки мільярдів євро.
При цьому, законопроектом передбачено, що за власною ініціативою Рахункова палата почне здійснювати державний зовнішній аудит надходжень та використання публічних коштів органів АР Крим, органів місцевого самоврядування (крім делегованих коштів державного бюджету у вигляді трансферів, субвенцій, субсидій) лише після внесення відповідних змін до Конституції України. До цього часу такі аудити будуть можливі лише за рішенням відповідно Верховної Ради АР Крим, районної, обласної, сільської, селищної, міської ради або відповідно сільського, селищного, міського голови.
Іншим найважливішим завданням законопроекту є уповноваження Рахункової палати щорічно проводити аудит консолідованої фінансової та бюджетної звітності Кабінету Міністрів України та надавати аудиторський звіт щодо саме такої – консолідованої звітності. Після підготовки урядом консолідованої звітності та проведення її аудиту Рахунковою палатою, як очікують ініціатори законопроєкту, Президент, парламент, сам уряд, інші стейкхолдери та громадськість із відповідного аудиторського звіту отримають правдиву повну інформацію про усі активи і зобов'язання держави, фінансові результати, рух коштів, державний борг, державні гарантії тощо.