Собаки можуть так сильно виляти хвостом, бо людям подобається ритм - дослідники

Виляння хвостом зустрічається у собак повсюдно - чи-то елегантне змахування, чи затяте похитування. Наразі дослідники припустили, що це могло стати звичайним явищем під час приручення собак, бо людям подобається такий ритм, пише УНН з посиланням на The Guardian.

Деталі

Вважається, що люди одомашнили собак десь між 15 000 та 50 000 років тому. Але хоча власники часто покладаються на виляння хвостом, щоб зрозуміти, як почувається їхній собака, залишається незрозумілим, як розвинувся такий "собачий семафор".

Тепер експерти виклали низку теорій, намагаючись спонукати дослідників заглибитись у це питання.

"Можливо, ми не можемо машиною часу повернутися до початку відносин між собакою і людиною, але ми можемо подивитися на поведінку собак сьогодні в тандемі з поведінкою людини, щоб спробувати зрозуміти, як виглядав цей процес одомашнення", - сказала доктор Тейлор Херш, співавтор статті з Інституту психолінгвістики Макса Планка в Нідерландах.

"Виляння хвостом - дуже очевидна та цікава поведінка із самого початку", - зауважила вона.

У статті у журналі Biology Letters Херш та його колеги описують низку досліджень, у яких раніше вивчалося виляння хвостом.

Серед них експерти виявили, що вирощені у домашніх умовах цуценята виляють хвостом набагато частіше, ніж вирощені у неволі вовченята, і що собаки виляють праворуч у відповідь на позитивний досвід – наприклад, коли бачать своїх власників – і ліворуч, коли хочуть відійти, наприклад, в агресивних ситуаціях.

Проте залишаються питання, зокрема, чому собаки виляють хвостом частіше й у більшій кількості контекстів, ніж інші собакоподібні.

За словами дослідників, одним із можливих тригерів є процес одомашнення, а дослідження раніше припускали, що інші риси у собак виникли тому, що у них є генетичний зв'язок з поведінкою, обраною людьми, наприклад, прирученість або послух. Херш та її колеги кажуть, що щось подібне може бути пов'язане з вилянням хвостом.

Але вважається, що могло бути й інше пояснення.

"Ми висунули нову гіпотезу, яку люди свідомо чи несвідомо зробили вибір на користь виляння хвостом у процесі приручення, бо нас дуже приваблюють ритмічні стимули", - сказала Сільвія Леонетті, перший автор статті.

Наразі команда закликає до проведення нових досліджень щодо виляння хвостом, щоб вивчити можливості, при цьому Леонетті додає, що експерименти з використанням передових та неінвазивних технологій - з акцентом не лише на окремих собаках, а й на взаємодіях собака-собака та собака-людина - можуть допомогти.

Хоча інші вітали статтю, доктор Джуліана Броєр з Інституту геоантропології Макса Планка зазначила, що, можливо, посилене виляння хвостом було обрано людьми безпосередньо через причини, відмінні від його ритмічної природи.

Доктор Голлі Рут-Гаттерідж, дослідник собак з Університету Лінкольна, сказала, що, на її думку, виляння хвостом було соціальним сигналом між людьми про те, що собаки пристосувалися до спілкування з людьми, бо людей гавкіт дратує.

"Ми є видом, що акцентує на візуальному аспекті і, можливо, цінуємо ритм. Це цікава думка, яку слід вивчити, хоча я не впевнена, що ми справді так сильно на нього реагуємо", - сказала вона.

Рут-Гаттерідж додала, що вовки також виляли хвостами і використовували це як соціальний сигнал, хоча дані про використання цього в дикій природі були обмежені.

"Я підозрюю, що предки людей розглядали виляння хвостом як позитивний знак, що легко читається у вовків, і розвинули його в тому, як ми розмовляємо руками – як комунікативний жест, який ми можемо легко зрозуміти", - сказала вона.

Дослідники розповіли, що саме впливає на поведінку собак10.12.22, 02:48 • 2209572 перегляди