Польща проти Бандери. Огляд подій за 29 січня – 4 лютого

Ухвалення законопроекту затьмарило і новину про смерть першого (і, власне, єдиного) українського космонавта Леоніда Каденюка, і звістку про запуск 4G в Україні, і фотографії повені в Парижі, через яку евакуювали жителів французької столиці, і новини про російський літак, який збили в Сирії під час бойових дій.

Але все по черзі.

Історія з “бандерівським законом” почалася ще минулого тижня, коли 26 січня Сейм Польщі схвалив законопроект про внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. У Міністерстві закордонних справ України одразу ж висловили своє занепокоєння, наголосивши, що категорично не сприймають “чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій”.

“Хотіли б нагадати авторам проекту цього законодавчого акту, що українці, як і поляки, зазнали надзвичайно великих страждань від тоталітарних режимів у роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини. У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як “злочинних націоналістів” та “колаборантів третього рейху”, — підкреслили в українському відомстві.

Їм на це відповіли представники МЗС Польщі, які зазначили, що наміром законопроекту є запобігати запереченню або применшенню відповідальності тих, що вчинили злочини в рамках формацій, які співрацювали з німецьким Третім Рейхом. За словами польських дипломатів, “це стосується лише осіб, які публічно і всупереч фактам заперечують вищеназвані злочини”. При цьому в МЗС Польщі підкреслили, що “польська сторона підтверджує свою волю будувати стратегічне партнерство з Україною”.

“Стратегічне партнерство” Польща продовжила будувати аж надто стратегічно: в ніч на 1 лютого законопроект ухвалив Сенат. Відповідно до цього документа, забороняється публічно заявляти про причетність поляків до масового знищення євреїв у роки Другої світової війни та використовувати словосполучення “польські табори смерті”. Окрім того, закон передбачає притягувати до відповідальності всіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН і УПА, а також всі, хто частково звинувачує поляків у Голокості. За всі ці правопорушення може загрожувати до трьох років в’язниці. Таке ж саме покарання “бандерівський закон”  передбачає за заперечення “злочинів українських націоналістів” проти поляків. Мова йде про “дії українських націоналістів в 1925-1950 роках, пов’язаних із застосуванням насильства і терору”. Закон називає злочинцями всіх українських націоналістів та українські організації, що співпрацювали з Третім рейхом.

У Верховній Раді рішення польських колег назвали “перетином лінії в добросусідських відносинах з Україною, Литвою, Німеччиною”. Зокрема, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко у своєму Facebook написала, що таким чином Варшава в першу чергу шкодить власним інтересам. Член депутатської групи ВР з міжпарламентських зв’язків з Польщею Оксана Юринець тим часом стверджувала, що поправки до закону про Інститут національної пам’яті Польщі потребують консультацій української влади з представниками інших країн. Президент Петро Порошенко, коментуючи ухвалення законопроекту, заявив, що “оцінки, які містяться в цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними”. А міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що впровадження терміну “злочини українських націоналістів” провокує реакцію у відповідь.

Розкритикували законопроект і представники Сполучених Штатів та Євросоюзу. А американські конгресмени закликали президента Анджея Дуду накласти вето на документ. Тож чекаємо на рішення польського президента. Підписати закон він має впродовж 21 дня.

Або він може накласти вето. Недарма прес-секретар Дуди напередодні ухвалення законопроекту заявив, що лідер Польщі має “проаналізувати закон”.