Південноукраїнська АЕС: рівень безпеки зріс – до навантаження готові

Складний (як нам тоді здавалося) 2021-й рік підсумував десятиліття Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (скорочено – КзПБ). Цей важливий документ був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 07.12.2011 р. після спричиненої потужним землетрусом масштабної аварії на японській АЕС Фукусіма-1. Фінансування КзПБ здійснюється власним коштом ДП «НАЕК «Енергоатом», а також за гроші, надані в якості кредитів Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом).

Що стосується суто Південноукраїнської атомної електростанції, то загалом Програмою передбачено 235 заходів, покликаних модернізувати обладнання і підвищити безпеку. Наприклад, у ювілейний рік КзПБ на енергоблоці №3 ПАЕС встановили міцнощільні заглушки в колекторах парогенераторів. Як пояснюють експерти, метою такої модифікації є оптимізація проведення робіт під час ремонту парогенераторів. Це дозволить скоротити витрати часу на планові ремонти енергоблока завдяки суміщенню перевантаження палива в реакторі та робіт з технічного обслуговування і ремонту парогенераторів.
Про підсумки десятиріччя дії Програми розповів заступник головного інженера з модернізації та реконструкції ПАЕС Андрій Біндюков.

– Андрію Дмитровичу, 2021-й рік – ювілейний для КзПБ. Які можна підбити підсумки за десятиліття дії Програми?

Найбільш продуктивними були роки з 2011-го по 2013-й. Саме тоді здійснювалася підготовка до продовження терміну експлуатації першого енергоблока. Як сніг на голову, на нас звалилися постфукусімські заходи. Довелося працювати в надзвичайно високому темпі. Південноукраїнська АЕС стала першою атомною електростанцією, яка пройшла процедуру продовження терміну експлуатації енергоблока після аварії на японській атомній станції Фукусіма-1. У 2014-15-х роках велася підготовка до продовження терміну експлуатації другого енергоблока, було вже трохи легше. Загалом за десять років дії КзПБ вдалося реалізувати понад 80 % запланованих заходів.

– Чи вплинув COVID-19 на виконання запланованих у рамках КзПБ заходів на Південноукраїнській АЕС?

Пандемія суттєво гальмувала виконання багатьох заходів. По-перше, підрядним організаціям потрібно було більше часу для отримання допуску до робіт. Робітникам спочатку доводилося проходити тест на коронавірус, відповідні додаткові інструктажі. По-друге, часто траплялося, що вже безпосередньо під час виконання робіт працівники хворіли на COVID-19. Наприклад, під час заміни покрівлі машзали третього енергоблока траплялося таке, що через коронавірус вибували цілі бригади, тому роботи на тривалий термін призупинялися. Негативний вплив пандемії серйозно відчувався і під час монтажу системи аварійного електроживлення від мобільного дизель-генератора. До речі, це єдиний постфукусімський захід, що залишилося виконати на енергоблоці №3.

проводяться роботи на обладнанні ПАЕС в рамках КзПБ

– Який із проведених у 2021-му році заходів КзПБ був найбільш складним і тривалим?

Найбільший обсяг робіт виконували на енергоблоці №3. Замінили на вогнетривкий п’ять тисяч квадратних метрів займистого утеплювача покрівлі машинної зали. Це дуже складна і тривала робота, яка затягувалася раніше згаданим коронавірусом.

– Як Ви загалом охарактеризуєте 2021-й рік, враховуючи, що не всі заплановані заходи вдалося реалізувати?

Ми тоді гідно вийшли зі складної ситуації, спричиненої пандемією і недофінансуванням. Усе, що можливо було виконати, ми виконали. Якщо говорити мовою цифр, то реалізовано рівно половину із запланованих на 2021-й рік заходів – шість із дванадцяти, але за рівнем складності, обсягами вони не є співставними. Покрівля, автоматична пожежна сигналізація – це найбільш ресурсомісткі роботи, а те, що простіше втілити, ми перенесли.

В умовах воєнного сьогодення, коли рашисти постійно завдають ударів по енергетичних об’єктах, на Південноукраїнську атомну електростанцію лягає додатковий тягар відповідальності за стабільність енергосистеми держави. В Україні склався дефіцит генерувальних потужностей. У таких умовах тривала зупинка енергоблоків неприпустима. Подальше виконання шести заходів, що залишилися, призведе до збільшення тривалості ремонтів енергоблоків та, відповідно, ¬– до зменшення виробництва електроенергії, зазначають фахівці. Завдяки виконаним за ці понад десять років завдань КзПБ можна сміливо стверджувати, що ПАЕС готова до інтенсивної, а, головне, безпечної роботи. Наприклад, на першому енергоблоці один з цільових критеріїв безпеки (частота пошкодження активної зони) в результаті впроваджених заходів покращився в 5 разів! Саме тому південноукраїнські атомники, попри усі жахи війни, з оптимізмом дивляться у майбутнє!