Неможливо не діяти: як австрійський бізнес допомагає українським переселенцям

Держави Євросоюзу серед перших активували спеціальні умови для прийому біженців, надавши нашим співгромадянам широкі можливості тимчасового захисту, що надає право на проживання, доступ до ринку праці, медичних послуг та соціальної допомоги. Подібні можливості вимушені переселенці мають і в Австрії, де громадяни України можуть отримати гуманітарну візу.

Але розуміючи, що довелося пережити багатьом переселенцям і що їм потрібна підтримка, віце-президент Євро-Азіатського Єврейського Конгресу Матвій Хутман уже через два тижні після початку активних військових дій відкрив координаційний волонтерський центр.

За словами волонтерів, вони вже допомогли кільком сотням людей.

Цитата

“Неможливо не діяти, коли бачиш те, чому став свідком я, приїхавши у перші дні війни в Україну”, — так віце-президент ЄАЕК Матвій Хутман пояснює причину запуску своєї волонтерської ініціативи. Особливо тяжке враження на нього справила сцена, побачена дорогою до українсько-польського кордону, де через відсутність бензину жінки в холодних машинах були змушені зігрівати дітям руки своїм подихом.

Сам Хутман – успішний австрійський бізнесмен. Він очолює найбільшу в країні текстильну компанію Palmers і є співвласником девелоперської фірми Valetono Development. Хутман – активний громадський діяч та борець із антисемітизмом.

Однак після початку бойових дій на території України питання національності для нього відійшло на другий план: “Так, ми єврейська організація, ми, безумовно, повинні дбати про наші громади. Але ми не можемо виходити з національності, коли йдеться про спасіння людей".

Почалася ініціатива допомоги з того, що Хутман із помічником допомагали шукати житло тим українцям, хто застряг в Австрії через скасування рейсів. Тимчасове житло вони орендували за власні кошти. Лише потім активісти зв'язалися з місцевими благодійними фондами, розпочавши координацію своєї роботи з волонтерами. Невдовзі до ініціативи підключилася і австрійська влада.

Наразі Центр координує роботу з добровольцями як з Австрії, так і з України. Найчастіше з ними на зв'язок виходять у чатах месенджерів. Потім волонтери пояснюють біженцям, як дістатися до Австрії – і зустрічають їх після прибуття, допомагаючи з реєстрацією, пошуком житла, продуктів та необхідних послуг. Загалом волонтери встигли розмістити близько 200 українців.

Хутман підкреслює важливість допомоги не лише біженцям, а й українцям, що залишилися в країні. Зокрема, він вказує на дефіцит побутової хімії – завод, що належить підприємцю, був переобладнаний для її виробництва, щоб уникнути витрат і ризиків, пов'язаних з транспортуванням з Європи. “Люди фізично не мають порошку, щоб випрати речі”, – пояснює підприємець.

Не менш важливою Хутман бачить допомогу австрійським благодійним організаціям у доставці в Україну гуманітарної допомоги, зібраної небайдужими громадянами. Тепер, залежно від цілей та завдань, у його координаційному центрі працюють на добровільних засадах до 20 осіб.

Водночас, за його словами, що довше триває конфлікт в Україні, то більше гасне ентузіазм австрійців. Ситуацію з волонтерством він порівнює з загрозами безпеці в Ізраїлі, де "люди, на жаль, звикають до страшної реальності та загрози життю".

“Люди звикли до цієї ситуації, і зараз зібрати якусь безкоштовну гуманітарну допомогу стало важкою роботою. Тепер, якщо ми до когось звертаємося за якимись товарами, то, у кращому разі, нам можуть дати якусь велику знижку”, – пояснює віце-президент ЄАЕК.

За твердженням волонтерів, переважна більшість українських біженців не має наміру надовго затримуватись у Європі. Навіть попри значні руйнування в українських містах.