Масова гибель "червонокнижних" журавлів: лабораторії Держпродспоживслужби підозрюють в недостовірних результатах
Київ • УНН
КИЇВ. 23 березня. УНН. Інцидент з масовим знищенням “червонокнижних” журавлів в херсонському заповіднику “Асканія-Нова”, з яким досі не можуть впоратися чиновники, підняв ще одне питання: достовірності результатів лабораторних досліджень сільгоспродукції. Про це заявив Олександр Кравчук, заступник директора держпідприємства “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України”, передає УНН з посиланням на Seeds.
Він акцентував увагу на тому, що вже сьогодні потрібно удосконалити моніторинг і посилити відповідальність за застосуванням пестицидів.
“Назріло питання до достовірності результатів лабораторних досліджень, які отримують наші виробники сільськогосподарської продукції в системі лабораторій: в Держпродспоживслужбі, в лабораторних центрах МОЗ. Ми часто стикаємося з недостовірними результатами. Люди роблять задешево аналізи, а потім отримують великі проблеми”, — наголосив він.
Контекст
З січня цього року в зоні херсонського заповідника “Асканія Нова” масово гинуть “червонокнижні” птахи, серед яких сірі журавлі та огари. 10 січня повідомлялось про знищення 185 журавлів, згодом їх кількість зросла до 208. З 23 лютого і до 1 березня загинуло ще понад півтисячі птахів. Трупи птахів знайдено також 18 і 22 березня. Держпродспоживслужба заявила, що причина трагедії — отруєне зерно, розкидане фермерами на полях в буферній зоні заповідника для боротьби з гризунами. Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька погоджується, що це масштабна трагедія, але впоратися із ситуацією не може. На минулому тижні вона зібрала круглий стіл, за результатом якого порекомендувала фермерам використовувати біоотруту “Бактоцид”, яку ті одразу розкритикували, а також констатувала прогалини у законодавстві.
Також у Держпродспоживслужбі заявили, що отрута законна, але її використання призупиняють на три місяці.
“З точки зору законодавства нічого не порушено. Згідно із законом про пестициди і агрохімікати, в Україні можна використовувати всі зареєстровані препарати. А ці препарати зареєстровані. На жаль, так співпало, що у зв’язку з погодними умовами збільшилась чисельність мишовидних гризунів, з якими аграрії стали боротись. Потравлених мишей та зерно у свою чергу з’їли птахи. Тому якщо зараз на короткий період ми обмежимо використання цього препарату, птахи пролетять, а сільгоспвиробники зможуть потім знову застосовувати препарат”, — заявили в Держспоживслужбі.
Проте вже на цьому тижні зафіксовано нові випадки загибелі журавлів.
Екологи пояснюють бездіяльність Держспоживслужби низькою кваліфікацією керівництва.
“Що можна сказати про керівника, якщо мало її (Владиславу Магалецьку — ред.) хто в очі бачив? Не знаю, що це за керівник, бо вона взагалі не з цієї системи. Як вона може проблему вирішувати, якщо таблицю Менделєєва не знає. Попризначають своїх, бардак потім нікому розгрібати, а вони постами у фейсбук відмахуються від проблеми”, — зазначив в коментарі УНН Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Доповнення
Владислава Магалецька стала головою Держпродспоживслужби з посади топменеджерки аграрного бізнесу без конкурсу — лише за рекомендацією міністра економіки Ігоря Петрашка.