Клімкін про затримання активістів біля Будинку профспілок: розумію їх емоції

“Добре розумію емоції цих активістів, тому що виникає резонне питання: чому частину вулиці Інститутської перекрито та названо на честь Героїв Небесної Сотні, а Будинок профспілок при цьому до романтичної легенди Майдану чомусь не потрапляє?” — написав міністр.

Він заявив, що був та лишається прихильником громадянських протестів в межах правового поля. Клімкін нагадав, що Україна претендує на звання правової європейської держави, і саме це було однією з ключових ідей Майдану.

“Сьогодні ми не маємо права звести нашу історію та нашу гідність до нарізки фотографій, перейменувань вулиць, псевдо-душевних постів з нагоди важливих дат, зітхань при словах „Революція Гідності“ та таким чином вважати, що ми начебто виконали свій громадянський обов’язок”, — написав Клімкін.

Водночас, за його словами, те, що відбулось, свідчить, що багато хто в Україні сприймає події п’ятирічної давнини саме так.

“І коли сьогодні читаєш різкі пости „про відкриття ресторану зі смаженою курятиною в спаленому штабі революції“, то мимоволі постає питання: а чи насправді Майдан змінив нашу колективну свідомість, чи просто лишився в нашій формальній пам’яті?”, — додав дипломат.

Як повідомляв УНН, в ніч на 22 листопада у Києві біля Будинку профспілок члени праворадикальної організації С14 влаштували акцію протесту проти відкриття кафе. Після того, як ультраправі активісти запалили піротехніку та розписали стіни біля закладу, поліція почала затримувати людей.

Пізніше затриманих біля Будинку профспілок ультраправих активістів відпустили.