Інвестиційний клімат України 2025: виклики та сподівання

Україна досить непросто пройшла 2024 рік. Було чимало розчарувань, пов’язаних з ситуацією на фронті, триваючою війною та мобілізацією. Були й складні для бізнесу рішення влади щодо зростання податків, зростання тарифів тощо. Про виклики, що стоять перед Україною та потенційні можливості у статті для УНН розповів кандидат юридичних наук, партнер SLA Attorneys Олексій Волохов. 

Попри це, за даними дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з NEQSOL Holdings, Індекс інвестиційної привабливості України у 2024 році зріс до 2,49 бала (з можливих 5), що порівняно з 2,44 балами у 2023 році свідчить про незначне покращення інвестиційного клімату в Україні. 

Серед основних факторів, що позитивно вплинули на інвестиційну привабливість України у 2024 році, респонденти відзначили надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, скасування мит і квот на український експорт, а також транспортний безвіз з ЄС, значний прогрес у цифровізації державних послуг та приєднання України до об’єднаної енергосистеми ЄС.

При цьому, респонденти вказали на деякі негативні фактори, що погано вплинули на інвестиційну привабливість України. Серед них лишається російська воєнна агресія, корупція, слабка судова система, тіньова економіка та атаки на енергосистему країни. Також 81% опитаних вважають, що обмеження валютних операцій негативно впливає на інвестиційну привабливість України. 49% експертів очікують подальшого погіршення інвестиційного клімату, а 38% з них вважають, що новим інвесторам буде невигідно вкладати кошти в Україну протягом найближчих 6 місяців.

Звичайно, Індекс інвестиційної привабливості України є досить специфічним дослідженням, яке носить характер, скоріше, опитування та жодним чином не розкриває інвестиційний потенціал України. Оцінка респондентів, серед яких значна кількість топменеджерів, часто має емоційне забарвлення та залежить від багатьох факторів, зокрема й від ситуації на фронті. Втім можна зробити деякі висновки з цього Індексу, особливо якщо співставити ці дані з іншими міжнародними рейтинговими дослідженнями.

Так, Індекс сприйняття корупції (CPI – Corruption Perceptions Index), який формує рейтинг держав за показником рівня корупції, розроблений Transparency International, показав незначний прогрес України у 2023 році, адже наша держава отримала 36 із 100 можливих балів та посіла 108 місце зі 180 держав. Хоча за 2023 рік у порівнянні з попереднім роком, Україна отримала 3 додаткові бали, на думку експертів Transparency International уряд має більш активно працювати над підвищенням ефективності боротьби з топ корупцією, ефективно використовувати конфісковані активи корупціонерів та розпочати реформу Рахункової палати та Держаудитслужби.

Заслуговує на увагу Індекс верховенства права (Rule of Law Index), який дозволяє оцінити рівень дотримання принципів верховенства права у світі та визначається Проектом World JusticeProject – WJP для дослідження стану розвитку законодавства, у 2024 році визначив Україну на 88 місці, покращивши свої показники на одну позицію порівняно з 2023 роком. Основні проблеми законодавства України, на думку експертів WJP, лишаються в площині боротьби з корупцією та судочинства.

Можна також відзначити рейтингове дослідження Міжнародний індекс захисту прав власності, яке готує Міжнародний Альянс прав власності (Property Rights Alliance) та демонструє досягнення різних країн у сфері захисту прав власності. У 2024 році Україна у цьому списку зі 125- ти країн знаходиться на 102- му місці, тобто, втратила 2 позиції, порівнюючи з торішнім результатом. Міжнародний Альянс прав власності вказує на проблеми в законодавстві щодо боротьби із корупцією, незалежністю судових органів, а також погіршення ситуації із реєстрацією права власності, що ймовірно зумовлено обмеженнями, введеними новим законодавством про мобілізацію. При цьому, Міжнародний індекс захисту прав власності є цілком робочим інструментом, дані якого часто використовують для оцінки інвестиційної привабливості держави.

Як бачимо, всі міжнародні рейтинги та індекси свідчать про негаразди функціонування судової системи, недостатню боротьбу з корупцією тощо, а отже їх можна характеризувати, як системні проблеми, що впливають на рейтинг України та, як наслідок, її інвестиційну привабливість. Дуже хочеться вірити, що влада досліджує та оцінює ці дані для організації ефективних реформ та змін до законодавства. 

Щодо, власне, законодавчих змін у 2024 році, то їх було досить багато і вони зазвичай здійснювалися як в рамках плану Ukraine Facility, так і в рамках виконання Меморандуму з МВФ. Водночас, деякі зміни до законодавства можна назвати сумнівними та такими, що негативно впливають на інтерес інвесторів до нашої держави.

Такі нововведення, як впровадження "клубу білого бізнесу" або як визначено у Законі 11084 "клубу для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" передбачає де-факто формування списків недобросовісних платників податків, які платять менше податків ніж інші в певній галузі, що апріорі означає дискримінацію та податковий тиск, а отже несе фінризики для інвесторів. 

Наприклад, можна взяти специфіку IT бізнесу, де перспективний для залучення інвестицій стартап може мати низькі показники поки не вийде на певний рівень окупності та залучення фінансування. При цьому, такий бізнес стане недобросовісним платником податків, адже його показники будуть нижчі ніж серед інших компаній у галузі.

Фактично, ми отримали дискримінаційне податкове законодавство, де ДПС сама визначатиме: хто хороший, а хто поганий та відповідно може бути покараний. Такі реформи точно не про безпеку інвестицій.

Всіх також турбують ризики повернення добре відомих бізнесу "маскі-шоу" та відвертого тиску правоохоронців, що в умовах слабкої судової системи може зупинити та закрити будь-який бізнес. Мʼяко кажучи, захистити порушене обшуком чи незаконним арештом рахунків та майна право в судовому порядку, іноді просто не можливо, адже судова система працює скоріше в інтересах слідства, ніж захисту бізнесу. Бізнес-омбудсмен та "інвест-няні" для інвесторів не є достатньою гарантією збереження їх грошей, адже в більшості серйозних компаній є чітке розуміння, що будь-які способи позасудового захисту є лише альтернативними і впевненими можна бути лише в суді чи арбітражі.

При цьому, уряд не припиняє спроби "перезавантажити" та обрати нове керівництво БЕБ, щоб виконати вимоги МВФ щодо збільшення надходжень до бюджету. Як саме БЕБ може збільшити надходження до бюджету у 2025 році та одночасно не втручатися та не перешкоджати бізнесу мені уявити складно. Водночас, результати всеукраїнського опитування для Консультативної місії Європейського Союзу в Україні свідчать про критично низький рівень довіри українців до БЕБ у 2023 році: лише 27% респондентів довіряють діяльності даного правоохоронного органу проти 32%, які висловили свою недовіру.

Нещодавно додались досить неочікувані ризики щодо кібербезпеки та захисту державних реєстрів. Російська хакерська атака зупинила роботу бізнесу, поставила на паузу банківське кредитування та надання більшої кількості державних послуг, але вона також змусила нервувати інвесторів. За останній тиждень я мав десятки дзвінків від іноземних клієнтів, які були досить налякані перспективою втрати своєї нерухомості та зареєстрованих в Україні компаній. Звичайно, я вірю у відновлення держреєстрів найближчим часом і намагаюся переконувати в цьому своїх клієнтів, але питання безпеки реєстру нерухомості та ЄДРПОУ це не лише питання державної безпеки, але й питання захисту та залучення інвестицій.

Щодо позитивних тенденцій інвестиційної привабливості, варто відзначити, значну кількість нових цікавих IT проектів, зокрема, у сфері Defence Tech, які фактично є інноваційними на ринку. Адже аналогів, які мають змогу пройти випробування в умовах реальних бойових дій високої інтенсивності у світі небагато. Позитивним є робота окремих Кластерів для розвитку Defense Tech в Україні, наприклад Brave1. Власне Defense Tech має тенденції для розвитку у 2025 році та вважаю має великий потенціал для залучення інвестицій. 

Інший потенційно перспективний для залучення інвестування сектор економіки лишається енергетика. Розвиток "зеленої" енергетики, збільшення обсягів генерації та власних видобутків енергоресурсів тощо, матимуть перспективу для інвестування в 2025 році. Окремо варто відзначити інвестиції в аграрний сектор, які крім іншого планують залучити через функціонування новоствореного ТОВ "Державний земельний банк" та передачі в оренду с/г земель за ринковими ставками. Попри гучні заяви про досить високі ставки оренди землі, що були досягнуті на аукціонах Державного земельного банку, сподіваюсь на прозорість та своєчасність оплати цих орендних платежів та подальше цільове використання земель суборендарями Земельного банку.

Отже, уряду варто більше уваги зосередити на проблемних сферах, що потребують кращого законодавчого регулювання, зокрема на реформі судочинства та боротьбі з корупцією. Справа в тому, що інвестори більше довіряють міжнародним рейтинговим дослідженням та оцінкам, ніж офіційним даним уряду чи гарантіям допомоги від "інвест-нянь". Окремо, варто відзначити, що Україна має значний інвестиційний потенціал, який можна розкрити після закінчення війни шляхом послідовних та прозорих реформ до законодавства.