Експерт розповів, як змінилася купівельна спроможність українців за 2020 рік

“Купівельна спроможність - її найкраще, в принципі, вимірювати темпами зростання доходів людей. І це в значній мірі залежить від тих показників, які публікує Державна служба статистики. Відповідно, найбільш точні ці показники є по відношенню до реальної заробітної плати… Якраз вийшла, буквально напередодні, статистика про реальну заробітну плату за вересень місяць… Обов’язково треба порівнювати з відповідним періодом минулого року й рахувати це в реальному вимірі, тобто, з поправкою на інфляцію. Інфляція в нас на сьогоднішній день залишається низькою, це ключовий фактор того, що реальна заробітна плата висока. Вона зараз складає 9,7 в річному вимірі в Україні”, - сказав Андрій Блінов.

Він зазначив, що ключова причина в тому, що інфляція становить 2,3%.

“Це невеликий показник, він навіть нижче, ніж коридор, який таргетує Національний банк України. І, відповідно, є прогноз НБУ про те, що інфляція наприкінці року - офіційне число трохи більше 4%. Тобто, можна говорити про те, що за підсумком року реальна заробітна плата приблизно зміниться десь на 6-7% з урахуванням цього певного пришвидшення інфляції наприкінці 2020 року. Зараз, повторю, темп 9,7. Звісно, є велике питання щодо того, що відбувається з доходами громадян, які не підпадають під звітність про заробітні плати. А це більша частина населення країни, тому що статистика Держстату - вона показує тільки 7 млн людей в України”, - зазначив експерт.

За його словами, точних даних про всі категорії немає, тому що значна частина людей перебуває або в тіньовій економіці, або вони об’єктивно не показуються.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За 10 років купівельна здатність пенсіонерів скоротиться на майже 20%

“Є номінальна статистика, поки що вона по другому кварталу, про те, що сукупні доходи українців в реальному вимірі, вони скоротилися на 7,3%. Але це було у другому кварталі, і дійсно це стосувалося всіх громадян, не тільки тих, що працюють. І тут важливий вплив мав саме не стільки сам коронавірус, скільки карантин, який впроваджувався тотальний в березні-травні. На сьогоднішній день більш свіжої статистики немає, бо, зокрема, був третій квартал. Відповідно, поки що точно говорити про це не можна, хоча в принципі, виходячи з того, що заробітна плата реальна зростає, певною мірою доходи громадян зараз вже повинні повернутися в реальному вимірі в позитивну зону”, - додав Блінов.

Він зазначив, що всі експерти та НБУ говорять про те, що ризики є дуже високими.

“Перший, це саме ризик того, що пандемія може повторно призводити до локдауну чи подібних якихось заходів, які дестимулюють споживчу, а також підприємницьку активність. Це дійсно один із ключових ризиків, які є. Звісно, залишаються такі ризики, як… Негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність і співпрацю з міжнародними організаціями. Завжди залишається ескалація військового конфлікту, фактуальною, тобто, про це треба пам’ятати. І не знижувати ризик того, що розповсюдження коронакризи, воно і по світові може створювати, включаючи глобальні зміни клімату, і ризик протекціонізму. Власне, зміни цін на продукти харчування чи інші продукти українського експорту і імпорт”, - сказав Андрій Блінов.

За його словами, на сьогоднішній день ключовим фактом є те, що саме реальні заробітні плати зростають, і саме інфляція є низькою у 2020 році.

"На кінець року очікується 4,1%, відповідно, в принципі, можна говорити про те, що незважаючи на те, що рік кризовий, по реальних доходах громадян Україна може вийти на плюс, тобто на невеличкий навіть позитивний показник", - додав експерт.

Нагадаємо, експерт розповів, як покриватимуть дефіцит держбюджету без траншу МВФ.