Чи криється порятунок бізнесу у конкурсі з обрання нового очільника БЕБ?

Не перший тиждень триває епопея з обранням нового керівника Бюро економічної безпеки. І ось 7 липня Кабмін відхилив рішення Комісії з добору директора БЕБ про призначення на посаду директора відомства Олександра Цивінського і постановив провести конкурс повторно. А поки відбуваються ці "ритуальні танці" українській бізнес неустанно скаржиться на зарегульованість, тиск з боку влади, надто правоохоронців, зокрема і того самого БЕБ. УНН вирішив розібратися, чого насправді хоче бізнес, чи вирішить його проблеми обрання нового керівника Бюро і чи є інші шляхи зняття напруги.

Чого хоче бізнес?

Прозорі та чіткі правила гри – це те, що як мантру повторюють як представники великого так і малого бізнесу. У кожній сфері чи галузі, можуть бути свої особливі потреби: когось, як от представників роздрібної торгівлі, найбільше турбують спотворення конкуренції через використання механізму звільнення від ПДВ для імпорту товарів вартістю менше 150 євро з міжнародних торгових майданчиків, а когось тіньовики, які намагаються повністю вивести з поля зору контролюючих органів свої товари чи послуги.

Бізнес, білий, сьогодні цікавить, щоб не було тиску на бізнес, і цікавить, щоб боролись з сірим бізнесом. Це інтерес білого бізнесу. Інтерес сірого бізнесу, щоб просто ніхто нікого не чіпав, і можна було домовитись 

Але загалом, законослухняний бізнес хоче і зацікавлений в рівних умовах для всіх. І це стосується не лише регулювання, а й ставлення з боку правоохоронної системи.

Днями Генеральний прокурор України Руслан Кравченко озвучив цифру у понад 20 тисяч кримінальних проваджень щодо суб’єктів господарювання. Ця цифра звісно формувалася не один день, і навіть не один рік. І як виявилося, багато з цих проваджень не розслідуються роками.

Роль БЕБ і конкурс, що став каменем спотикання

Створене у 2021 році БЕБ стало центральним органом з правоохоронними функціями, завданням якого є протидія економічним злочинам, що завдають збитків державі. Зі створенням цього органу проблеми мали б початися у тіньовиків, тих хто ухиляється від сплати податків, ганяє контрафакт та загалом усіляко примножує свої прибутки в обхід встановлених законодавчих норм. Але в реальності виглядає так, що проблеми почалися у всіх, крім вище окреслених категорій.

Ще на початках роботи Бюро аналітики звертали увагу, що більшість проваджень, які опинилися в суді, – це 1 частина 204 ст. Кримінального кодексу: незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (санкція передбачає штраф). При цьому в Україні продовжив і продовжує зростати ринок нелегальних підакцизних товарів. 21,9 млрд грн у 2024 році, за даними дослідницької компанії Kantar Ukraine, Україна втратила лише через нелегальний ринок тютюну. Візьмемо на себе сміливість припустити, що інші нелегальні ринки завдають не менших збитків. За приблизними оцінками, щорічні втрати держбюджету від "тіньової економіки" досягають 900 млрд грн. А про нелегальних гравців відомо, здається, навіть школярам. Тим часом БЕБ влаштовує "маски шоу", наприклад, бізнесу, що включений до так званого Клубу білого бізнесу – тобто такого, що має високий рівень довіри з боку контролюючих органів.

І випадки ці не поодинокі. Юрист Олександр Бабіков вважає, що БЕБ робить діяльність чесного та прозорого бізнесу майже неможливою.

Тому що той, хто працює за сірими чи чорними схемами, він з самого початку закладає схеми на стимулювання працівників БЕБ, для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності 

Причини такої ситуації, ймовірно, криються у багатьох аспектах, починаючи від законодавчих прогалин та власне інституційної будови органу. Але не менш значимим є і людський фактор. Загалом БЕБ не мало стати прямим правонаступником податкової міліції, яка раніше вже була покликана боротися зі злочинами у сфері економічної безпеки, але фактично провалила це завдання. Та, як вважають, експерти, саме прямим нащадком цього органу Бюро і стало.

Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine вважає, що потрапляння до БЕБ старих кадрів з податкової міліції привнесло до нової структури "несприятливу для бізнесу корпоративну структуру".

Водночас Дубровський припускає, що проведення об’єктивного конкурсу з обрання керівника Бюро, створить умови для перетворення її на сучасну структуру без ворожого ставлення до бізнесу, яке натомість реально буде боротися з тінню.

Аналітик Сергій Фурса вважає, що орган потрібно створювати з нуля, адже інакше він не буде функціонувати, як належить. І проведення прозорого конкурсу – перший крок.

Але якій він цей прозорий конкурс? І хто має бути відповідальним за його проведення? Багато аналітиків сходяться на думці, що він не може лежати виключно на плечах громадських активістів чи закордонних спостерігачів, які не нестимуть відповідальності за своє рішення.  

Це питання, яке має бути віднесено виключно до компетенції тих органів, установ, посадових осіб, які обрані народом України, а не сторонніх закордонних спостерігачів, які жодним чином не несуть відповідальності за наслідки свого голосування і обрання вказаної кандидатури 

А поки питання з конкурсом і тим більше з повним перезавантаженням БЕБ у буквальному розумінні залишається "підвішеним". І не відомо чи принесе очікуваний результат. Бізнес же залишається один на один зі своїми проблемами.

Що можна зробити прямо зараз?

Як не дивно, але відповідь на це питання прийшла з іншого правоохоронного органу. Нещодавно новопризначений Генеральний прокурор України Руслан Кравченко буквально заявив про зміну підходів до кримінальних проваджень щодо бізнесу. Перше, що він пообіцяв, – перевірити усі понад 20 тисяч кримінальних проваджень про які ми згадували вище.

За результатами цієї перевірки він обіцяв здійснити наступні кроки:

·        закрити провадження, які не розслідуються роками та не мають об’єктивних даних, які підтверджують склад чи подію злочину;

·        у кримінальних провадженнях, у яких ще не зібрано достатніх доказів для прийняття законного рішення, будуть призначені необхідні експертизи для встановлення істини, результати яких і визначать долю цих проваджень;

·        кримінальні провадження у яких вже є висновки експертиз чи особам повідомлено про підозру будуть передані до суду. 

При цьому він наголосив на прозорості та праві бізнесу на справедливий захист.

І ось сьогодні, ми вже бачимо перші результати. Минув тиждень і 3756 кримінальних проваджень закриті.

Це провадження, які роками не розслідувалися; вони не містили об’єктивних даних, що підтверджують склад чи подію злочину; врешті — вони не мали судової перспективи. Щодо інших справ: у понад 4700 провадженнях призначені і вже проводяться необхідні експертизи; 120 проваджень скеровано до суду. Робота триває 

І поки очікується перезапуск БЕБ такий компромісний варіант може принести полегшення бізнесу, що опинився під тиском системи.

Та, на жаль, демонструє глибоку кризу, яка свідчить, що обрання нового голови Бюро нічого саме по собі не змінить.