Чергова невдала “спецоперація”: експерт пояснив, чого хотіли досягти росіяни “зливом” інформації та чому їм це не вдалося

Експерт наголошує, що це “не разова акція російських спецслужб, і вже є третій витік документів, який свідчить про плановий характер їхнього оприлюднення”.

Він виокремлює декілька векторів, які направлені не тільки на дестабілізацію ситуації в Україні, але і безпосередньо, на політичну платформу США.

Американський вектор

“Йдеться про багатовекторність операцій, яка проводиться російськими спецслужбами. Один з векторів направлений виключно на американського споживача. Тут є невипадковим збіг подій, які відбуваються у політичному житті США. Мовиться про висування президента Джо Байдена на другий термін, і кримінальне переслідування 45-го президента Дональда Трампа. У Байдена знайшли низку секретних документів. Тим більше, що це не одиничний випадок, коли знаходять аналогічні документи з грифом “таємно”. Тобто, робиться прямий натяк можливості витоку інформації по лінії адміністрації президента США. Враховуючи те, що в США, фактично, почалася передвиборча кампанія, триває гра на пониження Байдена, як основного претендента на цю посаду. І цей скандал буде розвиватися і надалі. Якщо зараз у США свята, то відповідно, після свят буде поставлено це питання”, – зазначає Снєгирьов.

Одним із завдань є відволікання уваги значної кількості оперативного складу американських спецслужб на пошуки витоку інформації.

Як пояснює політолог, “будуть шукати “крота” замість того, щоб протидіяти російським спецслужбам”, “В цьому контексті вектор полягає у тому, щоб внести розбрат у взаємодію слідства з їхніми стратегічними партнерами — так зване “П‘яте око” — п’ять країн, зусилля спецслужб яких об’єдналися у моменті обміну розвідінформаціями — це найбільш небезпечно. Тобто, намагаються вбити клин в моменті взаємодії спецслужб декількох країн, щоб послабити саме обмін розвідданими — це головне в умовах глобального світу. Це стосується не тільки російських загроз, але і загальносвітових”.

“Гра” росіян із витоком інформації стосується не тільки створення штучних конфліктів зі спецслужбами, але і з політичними керівництвами стратегічних партнерів. Зокрема, частина документів стосується держави Ізраїль.

Також у документах йшлося про можливості закупівель зброї пвк “Вагнера” у Туреччини. Як наголошує експерт, наявність такої інформації викликає певні застереження вже всередині самого Північноатлантичного блоку.

Український вектор

“Перша публікація документів співпала з появою статей або виступами аналітиків з приводу того, що витік був під час зустрічі представників України з представниками США. Тобто, натяк робився на можливість українського сліду. Це не підтвердилося, але для чого це робиться: величезний обсяг розвіддінформації передається українській стороні США для унеможливлення плідної співпраці спецслужб у моменті відбиття російської агресії — створюються такі інформаційні приводи. Тим більше, один з документів начебто свідчить про те, що велося стеження чи прослуховування за представниками уряду України, у тому числі, першими посадовими особами. Це робиться для того, щоб посіяти недовіру. При чому, мовиться, що прослуховували нібито не тільки українського президента, але здається, і низку політичних стратегічних партнерів”, – додає експерт.

Основне завдання стосовно українського вектору — посіяти розбрат між стратегічними партнерами та знизити можливість протидіяти російській агресії. Напередодні заступник спікера Державного департаменту США Ведант Патель повідомив на брифінгу, що злиті в мережу секретні документи Пентагону, в яких нібито містилася інформація про контрнаступ ЗСУ, не вплинуть на допомогу Україні з боку США. Як зазначив Снєгирьов, відповідь США була про те, що російські спецслужби не досягли бажаного результату.

“росія також не досягла результату у компрометації українського керівництва і основне: вони не отримали інформації щодо дати та можливості контрнаступу ЗСУ. І разом з тим, вони навіть зіграли в плюс для України, і це було їхньою помилкою: фактом відсутності даних щодо контрнаступу вони показали, що суб’єктність прийняття рішень саме за українською стороною. Тобто, саме український генералітет приймає рішення щодо проведення контрнаступу. Тут доречно згадати заяву Олексія Данілова, що про контрнаступ знають 3-5 людей”, – додає експерт.

Підсумовуючи, режим контррозвідувальних заходів всередині України не дозволяє російській стороні отримувати дані щодо можливих військових дій з боку ЗСУ. А намагання “вкинути” ці документи – це так звані превентивні заходи, щоб унеможливити контрнаступ.

“Тобто, росіяни намагалися показати свою “поінформованість” щодо планів українського військового керівництва в моменті отримання військового спорядження та все інше. Це робиться для того, щоб українське керівництво повелося на російську тезу, що вони начебто все знають. Але цього не відбулося”, – резюмував аналітик.