Через тіньові платежі українці витрачають на медицину більше, ніж держава — експертна дискусія

Ведучий дискусії, Михайло Кухар, навів дані, що в Україні на охорону здоров’я та медичні послуги спрямовується близько 10 % ВВП — це зіставно із країнами Європи. Із цих коштів державне фінансування становить 3,5 % ВВП, а ще близько 7 % — самостійні витрати українців, включно із так званими тіньовими платежами.

Олександра Машкевич, директор департаменту медичних послуг МОЗ, зазначила: «Катастрофічні витрати домогосподарств — тіньові платежі, які наявні в нашій країні, формують велику частку та роблять значний внесок до медичної системи… Гроші вливаються, на жаль, не державою, а нашими пацієнтами». За її словами, 67 % українців опиняються перед вибором: звернутись по медичну допомогу або купити собі харчі, чи сплатити комунальні послуги».

Анна Пуртова, членкиня парламентського комітету з питань бюджету й очільниця підкомітету з державних інвестицій, наголосила на важливості прозорого руху коштів. Це сприятиме підвищенню якості лікування для українців та розширить можливості фінансування медицини міжнародними партнерами України: «Прозорість інвестицій в Україну дуже турбує європейських колег, тому що ідеться про тисячі різних проєктів і мільярди доларів та євро інвестицій. Існує ризик, що міжнародні організації не будуть поспішати інвестувати. Зважаючи на це, потрібно все максимально виводити з тіні», — зауважила вона та закликала експертів галузі охорони здоров’я пропонувати ефективні моделі її розвитку.

Олександр Квіташвілі, екс-міністр охорони здоров’я України, бачить майбутнє української медицини у взаємодії держави та приватних медичних закладів: «Майбутнє України — це приватна медична система. Держава закуповує у приватних медичних закладів послуги для населення в межах програми медичних гарантій. А перед цим слід знайти «золоту середину» щодо вартості таких послуг».

Ірина Кондратова, педіатр-неонатолог, керівниця Харківського регіонального перинатального центру, заявила, що розвиток охорони здоров’я гальмує низький професійний та управлінський рівень «червоних директорів» державних і муніципальних закладів: «Я б усе, що можна, децентралізувала. Усе, що можна, — віддала б приватному сектору. Тому що в комунальних і державних закладах немає менеджменту: лише поодинокі керівники комунальних закладів мають бізнес-освіту. Більшість проблем медичної галузі криються в проблемах менеджменту». А перед цим, на думку фахівчині, держава має встановити перелік медичних послуг, вартість яких українцям компенсує держава в межах медичних гарантій коштами НСЗУ.

Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров'я нації, нагадав про необхідність формування рівних умов діяльності для приватних і бюджетних закладів охорони здоров’я: «Якщо вони надають однакову послугу за угодою і за тарифом НСЗУ, то і їхні податки мають бути однаковими». А для моделювання результатів реформи депутат пропонує реалізувати пілотний проєкт в одному з міст України.