Обіцяного аудиту оборонки так і не відбулося: експерт розповів чому
Київ • УНН
КИЇВ. 14 липня. УНН. Розмови про аудит фінансування та витрат в обронному комплексі, які актуалізувалися на етапі зміни влади в Україні, поки так і залишаються лише розмовами. Натомість, інформація про скандальні та сумнівні закупівлі як за попередників, так вже і за нового командування армією не зникає з ефірів. Про це та ймовірні причини такої ситуації у коментарі УНН розповів співголова громадської ініціативи "Права Справа" Дмитро Снєгирьов.
Так, Снєгирьов пригадав скандальну історію, в яку державний концерн “Укроборонпром” втягнув свого часу ДП "Львівський бронетанковий завод". Завершилася вона дискредитацією роботи підприємства та цілим шлейфом кримінальних судових справ, каже експерт.
"У 2015 році держпідприємство отримало оборонне замовлення виготовити 40 одиниць броньованих автомобілів. Через рік, "Укроборонпром" підписує контракт із американцями, з метою створити на базі заводу підприємство, яке модернізуватиме автомобілі. І тут почалися непорозуміння.
Річ у тім, що Львівський завод у своїй роботі використовував броньовану сталь польського виробництва Armstal 500, яка відповідає всім стандартам НАТО. І, на відміну від української, польська сталь не вимагала додаткового загартування - тобто була одразу готова до використання. І була на порядок дешевшою, ніж наша, вітчизняна, навіть з точки зору логістичних витрат. Але проти Львівського підприємства розпочали розгортати інформаційну війну. Від заводу фактично вимагали працювати саме із українською сталлю, питання вищої ціни при цьому ігнорувалося.
Все це закінчилося низкою кримінальних справ", - нагадує Снєгирьов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До пропозицій Хомчака щодо зниження бойових можливостей армії слід привернути увагу НАТО - військовий історик
Схожа ситуація трапилася і зовсім нещодавно. Вже за нового командування та нового керівництва оборонного концерну, "Укроборонпром" взявся за переоснащення автомобілів "Козак-2". І тоді бронесталь виробництва фінської компанії "Miilux" закуповували не на пряму, а через посередника, що призвело до зростання вартості переоснащення однієї машини на кілька десятків євро.
Обидві ситуації вказують на ймовірні корупційні оборудки всередині нашої оборонки, які обов'язково мають зацікавлених бенефіціарів, коментує Снєгирьов.
"Якщо у випадку із "Козак-2" завищували вартість сталі, про що писали ЗМІ, то у ситуації із Львівським бронетанковим заводом замість якісної сталі іноземного виробництва, яка якісна і дешевша, заводу нав'язували дорожчий український продукт.
Вважаю, що давно на часі провести комплексний аналіз і аудит оборонних закупівель. Та це, чомусь, роками не відбувається. Не зважаючи на наявність Наглядових рад і зміни керівництва - змін у пріоритетах роботи оборонного комплексу немає", - каже він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українську армію чекають масові скорочення штатів бригади, полку, числа рот і взводів - прогноз
Нагадаємо, про аудит оборонки у травні 2019 року заявляли представники минулої влади. Тоді уряд навіть виділив на ці потреби 32,5 млн грн. Доля цього аудиту невідома.
Натомість вже у червні поточного року, Мінекономіки попросило виділити ще 18 млн грн із “ковідного” фонду теж на аудит оборонки, інформувало “Слово і діло”.
Разом з тим, в одному зі своїх інтерв'ю, зокрема “Радіо Свободі” Головнокомандувач Генерального штабу ЗСУ Руслан Хомчак сказав, що не має наміру проводити ревізію діяльності своїх попередників.
"Я обнуляю ситуацію, кладу чистий листок і продовжую працювати заради тих завдань, заради тих цілей, які я визначив для себе. Я вважаю, це більш конструктивний підхід, ніж я б зараз взявся проводити аналіз чи ревізію діяльності своїх попередників", – сказав він журналістам.