Математика від друзів Князева: нуль помножений на два і вироку нема

Судді зарахували до терміну відбування покарання час екстрадиційного арешту Олександра Шепелева у російському СІЗО, однак, як в самій екстрадиції рф відмовила і випустила втікача від українського правосуддя із СІЗО. У подальшому судді застосували «закон Савченко» та врахували термін у СІЗО рф як день за два.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Князєва живе та перемагає Закон у стінах Верховного Суду: на волю може вийти вбивця та агент ФСБ

Слід враховувати, що, по-перше, строк тримання особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про її видачу в Україну за умови, що у видачі такої особи до України компетентними органами запитуваної держави було відмовлено, не підлягає зарахуванню до загального строку відбування покарання в порядку ст.577 КПК України. Адже існує вичерпний перелік видів попереднього ув’язнення, які підлягають зарахуванню у строк покарання у співвідношенні «один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі», до якого строк екстрадиційного арешту на території запитуваної країні не входив. Крім того, з назви ст.577 КПК України («Зарахування строку тримання виданої особи під вартою» - ред.), а також з її змісту вбачається, що її положення передбачають можливість такого зарахування виключно відносно виданої особи, тобто особи, яка була видана до України в рамках екстрадиційної процедури за запитом компетентних органів України.

Відтак, у разі екстрадиційного арешту на території іншої держави без подальшої видачи Україні правові підстави для зарахування строку такого тримання під вартою у строк покарання відсутні.

По-друге, строк екстрадиційного арешту особи на території запитуваної держави не включений до переліку видів попереднього ув’язнення, що підлягає зарахуванню з розрахунку «день за два». А екстрадиційне утримання взагалі не підпадає під визначення «попереднє ув’язнення» у значенні відповідного Закону України «Про попереднє ув’язнення».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На тих, хто сидів у рф, "закон Савченко" не поширюється - Антон Геращенко

Таким чином судді двічі припустили порушення чинного законодавства під час розгляду касаційної скарги захисту Олександра Шепелева.

Нагадаємо

Екснардеп Олександр Шепелев у 2022 році отримав 15 років ув’язнення у справі про замовлення вбивства банкіра Сергія Кириченка. Рішення ухвалив Оболонський суд Києва.

Обвинувачення довело у суді, що вбивство Кириченка, вчинене у 2003 році в Донецьку, було викликане бажанням усунути конкурента у банківській сфері — Кириченко очолював наглядову раду “АвтоКразБанку”, а Шепелев представляв конкуруючий банк “Донкредитінвест”.

Відносно головуючого у Колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду В’ячеслава Маринича, який разом з суддями суддів В.Королем і А.Макаровець розглядав касаційну скаргу захисту Олександра Шепелева, ЗМІ раніше припускали, що він може бути одним з тих суддів, які мали стосунок до корупційних дій затриманого на хабарі екс-голови ВС Всеволода Князєва. Ці припущення ґрунтувалися на тому, що В. Марунич хотів піти у відставку, але згодом передумав залишати посаду.

Щодо обрання В.Маринича до складу ВС то 5 травня 2017 року Громадською радою доброчесності був затверджений висновок про його невідповідність як кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, вказувалось, що у деклараціях кандидат не вказав автомобіль PEUGEOT PARTNER, який був у його розпорядженні на підставі довіреності. Але вже 16 травня РГД скасувала негативний висновок спираючись на пояснення В.Маринича, який надав інформацію про те, що автівка у період подачі декларацій не було в його розпорядженні.