Україна серед лідерів за кількістю рішень ЄСПЛ, які зобов'язана виконати

"На сьогодні Україна посідає третє місце за кількістю справ, що знаходяться на контролі щодо виконання в Комітеті міністрів Ради Європи, в процедурі посиленого нагляду. Така кількість відображає і загальну кількість заяв на розгляді в Європейському Суді.

Загальна кількість рішень — більше ніж 560, але більшість із цих рішень стосуються приблизно 120 проблем, з яких близько 50 — це складні системно-структурні проблеми в правовій системі України, ідентифіковані рішеннями Європейського Суду, що стосуються базової невідповідності вимогам Конвенції функціонування правової та судової системи України. Ці проблеми вимагають вжиття заходів загального характеру — прийняття законів, інституційних та інших практичних змін", — розповів він.

Крім того, за словами експерта, до ЄСПЛ часто надходять скарги повторно, з питань, що вже були визначенні ЄСПЛ, проте тривалий час не виконуються з боку України.

"У зв’язку з тривалим невирішенням деяких питань, до Європейського Суду подаються повторювані скарги з таких же правових питань, вже визначених у рішеннях Європейського Суду, як таких, що стосуються системно-структурних проблем, і відповідно, приймаються подібні за юридичним змістом рішення.

Таким чином, створюючи свого роду “замкнене коло”, розірвати яке може лише держава шляхом вжиття активних та належних дій, прийняттям реформ, повного та швидкого виправлення проблем системно-структурного характеру, тощо", — зауважив Пушкар.

Щодо рішення ЄСПЛ у справі люстрованих в Україні ексчиновників, то воно, як пояснив експерт, ще не набрало законної сили. Це станеться лише з плином трьох місяців, і за умови, що жодна зі сторін його не оскаржить.

Разом з тим, у справі "люстрації" має визначитися й Україна. Йдеться про рішення КСУ про відповідність Конституції ЗУ "Про очищення влади".

Співробітник РЄ не став прогнозувати можливий вердикт КСУ з цього приводу, проте зауважив, що Конституційний Суд, вочевидь, орієнтуватиметься на рішення ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України".

"Такий підхід називається в практиці Конституційного Суду “дружнім ставленням” до норм міжнародного права. Це теоретичний, доктринальний аспект підходу до посилання на практику Європейського Суду з прав людини", — пояснив Пушкар.

Як писав УНН, 17 жовтня ЄСПЛ ухвалив рішення на користь п’яти українських люстрованих чиновників.

КСУ, своєю чергою, активізував розгляд ЗУ "Про очищення влади", і експерти пророкують рішення з цього питання найближчим часом.

Більшість юристів сходяться на думці, що КСУ визнає окремі положення люстраційного закону неконституційними, проте весь документ скасовувати не буде.