"IFC працювала з урядом України, щоб допомогти створити середовище, у якому приватні компанії могли б інвестувати в інфраструктурні проекти в межах різних моделей державно-приватного партнерства", - каже він.
Пеллмар уточнив, що однією з ключових перешкод для впровадження моделі державно-приватного партнерства (ДПП) була відсутність законодавчої бази. Проблема була вирішена восени минулого року, коли парламентарі схвалили ЗУ "Про концесію".
"Прийнятий у 2019 році закон про концесії, внесення змін до закону про ДПП та створення Агентства з розвитку ДПП створили основу для сприяння стратегічним інвестиціям у фізичну та соціальну інфраструктуру України. Завдяки цим інвестиціям підвищується експортна конкурентоспроможність, збільшуються надходження до бюджетів усіх рівнів та покращується місцева комунальна інфраструктура", - каже Пеллмар.
Зазначимо, що ЗУ "Про концесію" чітко визначив права і обов’язки інвестора та держави, встановивши на ринку прозорі правила гри. На переконання народних депутатів, схваленню закону і подальшій успішній концесії українських портів сприяла політична воля Президента Володимира Зеленського та нового складу Верховної Ради.
Такої ж думки і в IFC. Пеллмар нагадує, що правовий механізм, закладений законом, дозволив провести два успішні конкурси - щодо передачі у концесію двох українських портів: “Ольвії” і “Херсона”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінінфраструктури оголосило старт концесійного проекту у порту Чорноморська
Додамо, що обидва конкурси були завершені у січні. Відповідно до дедлайну, публічно озвученого Президентом Володимиром Зеленським.
"Успішне закриття пілотних концесій у портах "Ольвія" та "Херсон" підтвердило, що модель державно-приватного партнерства є дієвою для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру України. Ми пишаємося тим, що обидва проекти значно перевищують очікування в плані інвестицій та концесійних платежів", - додав він.
В IFC кажуть, що готові допомагати українському урядові у реалізації концесій у секторах автомобільних доріг, аеропортів, залізничному та енергетичному секторах. Це дозволить збільшити приплив інвестицій та прискорити економічне зростання країни, переконаний Пеллмар.
Нагадаємо, переможцем конкурсу на концесію порту “Херсон” стала компанія “Рисоіл-Херсон”. Своєю чергою концесіонером порту “Ольвія” стала катарська компанія QTerminals.
“Рисоіл-Херсон” зобов’язалася інвестувати в розвиток порту “Херсон” близько 300 млн грн. І ще 18 млн грн — вкласти в місцеву інфраструктуру. Концесія надається на 30 років, але вже до 2030 року концесіонер зобов’язався забезпечити обсяги перевалки вантажів на рівні не менше 1,36 млн тонн.
Водночас, концесія порту “Ольвія” надається на 35 років. Концесійні умови передбачають відрахування QTerminals щорічних концесійних платежів державі у розмірі 82 млн грн і виконання інвестиційних зобов’язань на 3,4 млрд грн (за 5 років). Також катарська компанія зобов’язана вкласти у розвиток місцевої інфраструктури Миколаївщини 80 млн грн.
“Всього за 35 років концесії ("Ольвії" - ред.) буде залучено до 17,3 млрд грн інвестицій. Це перша пряма катарська інвестиція, друга за обсягом інвестиція після "Криворіжсталі“ та одна з найбільших прямих іноземних інвестицій у портову галузь України за всю історію незалежності”, — зазначив міністр інфраструктури Владислав Криклій.