Ухвалений днями Верховною Радою проєкт закону щодо підвищення податків може викликати деякі ускладнення у сплаті військового збору. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації, керуючий партнер АО "EvrikaLaw" Андрій Шабельніков.
"Перш за все варто зазначити, що фінальний текст законопроєкту №11416-д не опубліковано. Тому точно сказати чи готовий цей документ до застосування складно. Однак з аналізу останньої редакції законопроєкту №11416 -д можемо говорити про недосконалість закріпленого в ньому механізму сплати військового збору.
Перш за все постає питання як ФОПам його сплачувати та на який рахунок? Поки очікується, що реквізити рахунку Податкової служби України для сплати військового збору будуть змінені. Тому підприємцям треба бути уважними аби не помилитися і правильно сплатити підвищену ставку військового збору.
Також через запровадження нового податку для ФОП, є необхідність у зміні декларацій платника єдиного податку. Тому думаю на практиці, виникнуть чимало проблем зі сплати військового збору і цей механізм ще буде доопрацьовуватися", - вважає юрист.
Також певні складнощі з нарахуванням військового збору можуть виникнути, якщо закон набуде чинності з середини місяця. Юрист сподівається, що у фінальній версії документа, яку схвалила ВР, щодо цього будуть уточнення.
Також не логічним юрист вважає розповсюдження військового збору на Е-резидентів.
"Пам’ятаємо, що Е-резиденти це іноземці, які не є податковими резидентами України, тому включення їх до переліку платників військового збору дійсно є не логічним", - зауважив Шабельніков.
Загалом же юрист вважає, що ухвалені зміни викличуть значне податкове навантаження і на підприємців і на громадян.
"Звичайно впровадження норм цього закону створить значне податкове навантаження як на бізнес так і на звичайних громадян. У свою чергу, це створить складнощі для функціонування економіки України", - вважає Шабельніков.
Контекст
Парламент 10 жовтня схвалив Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, ініціаторами якого виступили голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев та нардепи Олександр Лукашев і Андрій Мотовиловець.
Як розповів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість, нардеп Олексій Леонов, це тимчасове рішення, яке діятиме на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, і передбачає:
- Підвищення військового збору з доходів фізичних осіб (заробітної плати, дивідендів, додаткового блага тощо) з 1,5% до 5%;
- ФОПи на єдиному податку 1, 2 та 4 груп зобов’язані щомісячно сплачувати військовий збір обсягом 10% від мінімальної зарплати;
- Для платників єдиного податку третьої групи встановлюють ставку військового збору обсягом 1% від доходу;
- Запровадження податків на прибуток для фінансового сектору. Ставка податку на прибуток для банків за 2024 рік – обсягом 50%. Для небанківських фінансових установ (крім страховиків) ставка на прибуток дорівнюватиме 25%. Для них оподаткування буде здійснюється з 1 січня 2025 року.
Серед інших важливих нововведень – щомісячне звітування щодо ПДФО. Це, як пояснюється, потрібно для запровадження механізму економічного бронювання. Також передбачене звільнення від оподаткування доходів, отриманих в межах "Зроблено в Україні", тобто кешбек буде звільнено від оподаткування.
Водночас, заступник голови фінансового комітету, нардеп Ярослав Железняк розповів, що під час голосування за законопроєкт нардепи "збили" правку №988. Збиття цієї правки означає запровадження наступних норм:
- Військовий збір для всіх крім ФОПів спрощенців піднімається із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня;
- ВЗ для ФОПів спрощенців все одно із 1 жовтня;
- будь-яких перенесень ВЗ на 1 січня немає ні для кого;
- е-резиденти теж попадають під військовий збір.
Зазначимо, що "збита" правка передбачала, що ФОПи, які знаходяться на окупованих територіях звільняються від сплати військового збору. Також передбачалося, що від сплати військового збору звільняються ФОПи, які не використовують працю найманих осіб, протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Також правка передбачала відстрочку щодо сплати військового збору за перший місяць, в якому закон набрав чинності, і незастосування штрафів за несплату за жовтень.
Передбачалося і незастосування ставки 5% по доходах, які підлягають річному декларуванню за результатами 2024 року.
Окрім того, передбачалося, що військовий збір для ФОПів встановлюється тимчасово і скасовується із завершенням воєнного стану (а саме 31 грудня того року, коли воєнний стан скасують).
Железняк наголосив, що через "збиття" правки виникне дуже багато практичних питань по реалізації закону.
Але поки остаточний варіант ухваленого законопроєкту не оприлюднений на загал, а у ВР вже зареєстровано 4 постанови, що скасування ухвалення цього документу. На момент підготовки матеріалу лише одна з постанов була оприлюднена на сайті парламенту. Із пояснювальної записки слідує, що ухвалення законопроєкту, на думку ініціаторів постанови, відбулося з порушенням вимог Регламенту ВР – напрацьований до другого читання законопроєкт та супровідні документи до нього були надані нардепам менше ніж за 10 днів до дня голосування. Нардепи вважають, що так вони та їх колеги були позбавленні можливості детально вивчити та проаналізувати документи.
"Крім того, розгляд та прийняття проєкту Закону відбулось всупереч негативному висновку Головного юридичного управління Верховної Ради України, а отже прийнятий закон не може вважатися прийнятим відповідно до закону і рішення про його прийняття підлягає скасуванню у передбачений Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" спосіб (стаття 48 Регламенту)", - йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови.
Висновок Головного юридичного управління ВР, стосовно законопроєкту про підвищення податків, що був підготовлений до другого читання, справді містить низку негативних зауважень. Цікаво, що навіть саме юруправління, вказує, що аналізувало документ у вкрай стислі строки. Загалом же у висновках вказується, що документ не відповідає принципу рівності усіх платників податків перед законом, нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України, низка його положень не враховує принципу верховенства права. Крім того, вказується на суперечність у питанні оподаткування доходів фізичних осіб. Мова йде про те, що законопроєкт не передбачає виключень, встановлених чинною редакцією Податкового кодексу, щодо звільнення від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовців ЗСУ на період безпосередньої участі у протистоянні рф. Були також зауваження щодо суперечностей між набуттям закону чинності та запровадженням окремих його норм, щодо розрахунку суми мінімального податкового зобов’язання в частині плати за землю.
Наразі підписання ухваленого законопроєкту головою ВР заблоковане внесеними до парламенту постановами – тільки після їх розгляду та відхилення спікер парламенту зможе візувати документ та передати його на підпис Президентові України. Ймовірно розгляд внесених до парламенту проєктів постанов відбудеться на одному з найближчих пленарних засідань парламенту.