“Не може бути політики в сфері космосу без забезпечення автономного доступу (Європи) до космічного простору. Європейським планам відповідають в зв’язку з цим носії Ariane 6 і Vega C, які почнуть використовуватися в 2021 році”, — сказав Бретон. При цьому він підкреслив: “Ми не можемо ігнорувати зміни на ринку носіїв і технологічні прориви, які відбуваються. Саме тому, спільно з усіма зацікавленими сторонами, нам тепер необхідно обміркувати наступні етапи, включаючи розробку носія Ariane 7 і різних мініносіїв, які будуть створені на основі новітніх технологій”.
Бретон повідомив, що, рухаючись цим курсом, ЄС “вже розробляє ракетний двигун багаторазового використання Prometeus, а також дослідні зразки ракет-носіїв багаторазового використання — Callisto і Themis (Феміда).
Говорячи про плани щодо дослідження космічного простору, Бретон виділив три основні напрями. По-перше, це програми освоєння Місяця і Марсу, в яких Євросоюз “бере участь спільно зі своїми міжнародними партнерами, головним чином, під егідою NASA”. “Це і вивчення Сонячної системи, що є для нас найважливішим завданням. Ви бачили чудові досягнення місії Rosetta, першого дослідного апарату, який вдалося посадити на комету”, — нагадав єврокомісар.
Він зазначив, що “другим напрямком є вивчення Меркурія, місяців Юпітера і Сатурна, причому це лише деякі з проектів”. За його словами, Європейське космічне агентство має у своєму розпорядженні, у співпраці з національними агентствами, “цілий набір апаратів з дослідження Сонячної системи”.
Третій напрям, як повідомив Бретон, це проект Lisa ЄКА щодо розміщення в 1,5 млн км від Землі трьох високотехнологічних супутників, “які утворюють найбільший детектор гравітаційних хвиль, які тільки були створені людством”. “Гравітаційні хвилі — це найважливіший напрям досліджень XXI століття. І Європа, прийнявши у себе вчених з усього світу, зіграє в цьому найважливішу роль”, — підкреслив єврокомісар.
Відповідаючи на питання про фінансування космічних проектів Європейського союзу, Бретон нагадав, що Єврокомісія домагається збільшення цього бюджету до рівня в 16 млрд євро. “У ході переговорів, що ведуться ми вже досягли згоди щодо бюджету в 15 млрд євро, тобто ми недалекі від поставленої мети”, — зазначив з цього приводу єврокомісар.
Він нагадав, що до цієї суми “слід додати і бюджет Європейського космічного агентства (ЄКА), збільшений до 14,4 млрд євро”. “У той же час перед нами відкриваються нові можливості фінансування (космічних програм)”, — повідомив Бретон. У зв’язку з цим він назвав Європейський оборонний фонд, “який зможе фінансувати космічні проекти як цивільного, так і військового спрямування”. Ще одним джерелом коштів, за його словами, може стати план ЄС щодо активізації економіки, яка постраждала від наслідків пандемії COVID-19.
“Європа є другою космічною світовою силою, випереджаючи Китай, Індію і Японію”, — нагадав єврокомісар. “Сам наш суверенітет залежить від критично важливих космічних інфраструктур і від забезпечення автономного доступу до космосу. Їх необхідно посилити, активізувати дії в їх сферах”, — підкреслив він.
У зв’язку з цим Бретон нагадав, що “Європа автономна в сфері супутникової навігації завдяки програмі Gallileo і моніторингу Землі на основі проекту Copernicus”. “Це технологічно передові інфраструктури. Без них неможливо уявити собі цифрову економію XXI століття”, — підкреслив єврокомісар. Він висловив упевненість в тому, що в період до 2030 року “буде створено не менше 10 млрд підключених до цифрових мереж пристроїв, для роботи яких необхідні будуть високоточні дані по позиціонуванню”.
“Друге покоління апаратів Gallileo відповідатиме цьому завданню. Це буде мати найважливіше значення для функціонування автономних автомобілів і підключених до інтернету пристроїв. Система забезпечить дані по позиціонуванню з точністю до 5 см, при нинішньому показнику для неї в 50 см, а для американського GPS — в 4 метри”, — зазначив Бретон.
“У цій області Європа перебуває на чолі гонки, що ведеться. І ми вирішили перенести на кінець 2024 року запуски нового покоління супутників з електричними двигунами, що дозволить нам забезпечити цей технологічний стрибок вперед”, — сказав Бретон. Він також запевнив, що на основі нових сузір’їв супутників “буде посилена стратегічна автономія європейських інфраструктур швидкого інтернету”.
“Європа просто не має права перебувати в цій сфері в залежності від кого-небудь, — підкреслив він. — Тому дуже бажано, щоб в найближче десятиліття вона забезпечила собі супутникову систему, що включає в себе як супутники на геостаціонарних орбітах, так і на середньовисотних орбітах (LEO)”. Ці супутники будуть обладнані шифрованими системами зв’язку і квантовими технологіями. “Ми можемо розширити рамки нашого проекту сузір’я супутників урядового зв’язку GovSatCom з тим, щоб поширити рамки системи на весь європейський континент і усунути існування зон, не охоплених Інтернетом”, — повідомив Бретон.
“Вважаю, що необхідно оперативно винести на розгляд міністрів країн ЄС і на розгляд Європейського парламенту такий проект стратегічного зв’язку”, — підкреслив єврокомісар.
Відзначимо, в квітні Космічне агентство ЄС запустило фонд для боротьби з коронавірусом.