Деталі
Стаття 27 набирає чинності з 16 липня і стосується сфери користувацьких інтерфейсів. Йдеться про всю інформацію на приладах, техніці, у тому числі, побутовій, та будь-яких інших пристроях, яка говорить про особливість застосування конкретного предмета, особливості використання тих, або інших його функцій.
Окрім цього, з 16 липня інтернет-ресурси повинні мати базову стартову сторінку українською мовою і повідомляти інформацію громадянам України державною мовою. Це також стосується інтернет-представництв, у тому числі веб-сайтів, соціальних мереж, органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної комунальної форми власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні. А також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, зареєстровані в Україні.
Наголошується, що інтернет-представництва можуть мати версії іншими, не державною, мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна містити не менше за обсягом та та змістом інформації, ніж іншомовні версії. Це стосується іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні і мають в країні дочірні представництва, філії.
Кремінь зауважив, що ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською, іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
Цитата
“Таким чином, усі інтернет-ресурси, які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, за замовчуванням повинні мати українську версію”, – додав він.
Доповнення
Мовний омбудсмен повідомив, що двадцять п’ять українських посадовців не використовують державну мову, коли інформують суспільство у соціальних мережах та через телебачення.