“Венеційська Комісія вважає законною і похвальною метою держави сприяти зміцненню державної мови та її панування всіми засобами, як спосіб подолання існуючих нерівностей та сприяння більш ефективній соціальній інтеграції осіб, які належать до національних меншин”, — зазначили в Раді Європи.
Проте сильна внутрішня і міжнародна критика, зосереджена особливо на положеннях, що зменшують обсяги освіти на мовах меншин, видається комісії обґрунтованою, зазначили в звіті.
“Новий Закон не дає рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської мови, як найбільш широко використовувана недержавна мова. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати і, отже, викликає проблему дискримінації. Відповідне рішення буде полягати в тому, щоб внести поправки до статті 7 і замінити це положення більш збалансованим”, — зазначили в комісії.
У висновку відмітили, що стаття 7 Закону суттєво відрізняється від проекту закону, за яким велися консультації з меншинами.
"З іншого боку, оскільки стаття 7 як рамкове положення не вказує на умови її реалізації, існує місце для тлумачення та застосування, що більше відповідає охороні національних меншин, — зазначили в Комісії.
Венеціанська комісія запропонувала українській владі у якості одного з рішень використовувати такі можливості через навчання в початкових школах більшості предметів мовами меншин у конкретних класах для нацменшин.
Комісія також встановила, що існує можливість для деякої гнучкості стосовно середньої освіти: чинний Закон про освіту є рамковим законом, а майбутній закон про загальну середню освіту, який ще має бути прийнятий, міг би передбачати більш детальні та збалансовані рішення.
Нагадаємо, за словами прес-служби МОН України, Венеційська комісія не підтримала обвинувачення Угорщини щодо мовної статті.