Деталі
Опубліковане дослідження, над яким працювало дев’ять міжнародних правозахисних організацій, документує "тривожний вплив" обмежувальних національних законів на біженців, які шукають необхідної допомоги та підтримки. Висновки звіту зроблені на основі понад 80 інтерв’ю, проведених у період з липня 2022 року по квітень 2023 року.
Було встановлено, що українські біженці стикаються з тривалими затримками, тривогою, страхом, фінансовими труднощами, інституційним расизмом і неналежним доглядом, що "безпосередньо впливає на їхнє здоров’я та загальне благополуччя". Як повідомила старший регіональний директор Центру репродуктивних прав у Європі Лія Хектор, здоров’я та благополуччя деяких біженців з України "знаходяться під загрозою" через те, що вони "не можуть отримати гарантований доступ до основної та своєчасної медичної допомоги та послуг підтримки, що посилює шкоду, яку вони зазнали внаслідок вторгнення в Україну".
"Європейський Союз пообіцяв надати біженцям з України притулок і турботу. Проте жінки з України часто відчувають зовсім іншу реальність, коли їм потрібна допомога в сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, стикаючись із смугою перешкод із обмеженнями, плутаниною, стигмою та дискримінацією", – додала вона.
Як пише видання, в Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині існують суворі обмеження щодо послуг з охорони репродуктивного здоров’я та підтримки жертв гендерного насильства. У звіті йдеться про те, що жінки стикаються з правовими обмеженнями, фінансовими бар’єрами, браком інформації та низькою якістю догляду, коли отримують доступ до такої підтримки. Також жінки, які звертаються за репродуктивною допомогою, часто стикаються з серйозними погрозами, переслідуванням і залякуванням у контексті, коли репродуктивні права не є пріоритетними для держави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Умови проживання, робота та здоров'я: з якими труднощами стикаються українці в ЄС
Зазначається, що Польща є одним із "найбільш обмежених середовищ" для сексуального та репродуктивного здоров’я та прав у Європі. Після рішення Конституційного трибуналу країни у 2020 році аборт є законним лише тоді, коли вагітність є результатом злочинного діяння або коли життя чи здоров’я жінки знаходяться під значною загрозою. Представниця Польського фонду жінок та планування сім'ї Кристина Качпура зауважила, що той факт, що українські біженці в Польщі змушені повертатися додому, щоб зробити аборт або отримати доступ до допомоги в інших частинах Європи, є "звинуваченням польського законодавства та практики".
Крім цього, більшість біженців у Польщі звертаються за допомогою до аборту незаконно, купуючи ліки для аборту онлайн або подорожуючи до інших держав-членів ЄС, щоб отримати допомогу. Деякі жінки якомога довше відкладають звернення за допомогою в галузі сексуального та репродуктивного здоров’я, пише Euractiv. У звіті також йдеться, що постраждалі від гендерного насильства часто залишаються без основних послуг і підтримки та самостійно справляються з травмами, проблемами зі здоров’ям та іншими наслідками, тоді як роми та ЛГБТК+ біженці стикаються з міжсекторальною дискримінацією та посиленням бар’єрів.
Адвокаційна група "ILGA-Europe" оцінила Польщу як країну, де умови життя ЛГБТК+ "найгірші в ЄС". Також кілька органів місцевого самоврядування ухвалили постанови про "зони, вільні від ідеології ЛГБТ". Правозахисники зі Словаччини та Угорщини також повідомили, що не мають необхідних служб, які можуть допомогти українським жінкам.
"Багато чого не вистачає, незалежно від того, чи йдеться про допомогу в проведенні абортів, послугах контрацепції, підтримці насильства за статевою ознакою. На їхньому шляху так багато перешкод", - зазначила Адріана Месохорітісова зі словацької організації "Свобода вибору".
Еріка Шмідт, представниця Асоціації ЕММА в Угорщині сказала: "Після вторгнення правозахисні організації негайно мобілізувалися, щоб відповісти на потреби біженців, які втікали з України. Але через рік ми та інші організації, що надають сексуальну та репродуктивну допомогу, продовжуємо стикатися з серйозними юридичними, фінансовими та операційними проблемами, які впливають на нашу здатність обслуговувати біженців".
У Румунії гендерні стереотипи та численні форми дискримінації створюють проблеми для українських біженців, особливо в поєднанні зі зростаючим імпульсом проти свободи репродуктивного здоров’я, розповіла Камелія Прока з "ALEG".
Нагадаємо
Згідно з даними Європейського бюро статистики, у лютому 2023 року Німеччина, Польща та Чехія є країнами, які приймають найбільшу кількість українських біженців.