Згода хоча б на одне місце для ексгумації жертв Волинської трагедії продемонструвала б добру волю України. Якщо ми плануємо співпрацювати в переслідуванні російських злочинців за їхні нинішні дії в Україні, який вигляд матиме ця співпраця, якщо ми не розкриємо справи 80-річної давнини. Таку заяву зробив президент Інституту національної пам'яті Польщі доктор Кароль Навроцький, передає УНН з посиланням на РАР.
Як нагадав президент Інституту національної пам'яті Польщі, заяви про ексгумацію жертв Волинської трагедії надходили в Україну з 2020 року, тобто до початку повномасштабної війни в Україні.
"На жаль, відповіді не було", - сказав він.
"Звісно, наша солідарність, симпатії та підтримка України очевидні в боротьбі проти російської федерації. Також завдяки особистим та інституційним зв'язкам природно, що ми перебуваємо на боці України", - наголосив Навроцький.
Він зазначив, однак, що, на його думку, "поведінка України і ті жести, які ми бачимо, які фактично ні до чого не приводять, відсутність згоди на поховання жертв Волинського геноциду - це проблема...".
"Війна нічого не змінила, оскільки українська сторона послідовно не бажає розпочинати ексгумаційні роботи і приймати або відповідати на будь-які наші дев'ять запитів", - заявив президент Інституту національної пам'яті Польщі.
Він також зазначив, що Україна, наприклад, нещодавно, вже під час триваючої війни з Росією, дала згоду на ексгумацію 74 солдатів Вермахту.
"Вони згодні на ексгумацію німецьких солдатів, які загинули на території тодішнього Радянського Союзу після 1941 року, але не згодні на ексгумацію польських жертв. Як президент Інституту національної пам'яті та історик я не можу зрозуміти, чому вони не погоджуються на ексгумацію жертв польського цивільного населення в 1,3 тисячах місць, де знаходяться останки польських дітей, жінок і літніх людей", - заявив президент Інституту національної пам'яті Польщі.
"Навіть одна згода на ексгумацію свідчитиме про добру волю української сторони", - додав президент польського інституту.
Навроцький зазначив, що це питання порушують, зокрема, з "турботи про майбутнє".
"Це не просто історичні емоції, що виникають у результаті функції, яка вимагає вірності національній пам'яті", - зазначив він.
"Ми припускаємо, що в майбутньому ми створимо міжнародні структури з Україною після її перемоги. В Інституті національної пам'яті в нас є прокурори, підготовлені для розслідування злочинів геноциду і масових убивств мирного населення. Ми сподіваємося, що російські злочинці будуть притягнуті до відповідальності.... Але який би вигляд мала ця співпраця в міжнародній сфері, якби ми переслідували російських злочинців за те, що вони роблять із безневинними українцями сьогодні, а не розкривали справи 80-річної давнини?" - запитав Навроцький.
Він нагадав, що для багатьох родин у Польщі досі дуже важливим є питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
"Навіть у питанні комунікації ми даємо паливо російській пропаганді, яка користується тим, що ми не в змозі займатися принциповими питаннями. Через це безсилля кіл, які знають, як сильно поляки постраждали на Волині, російська сторона починає використовувати це в пропагандистських цілях", - міркує президент Інституту національної пам'яті Польщі.
"Я вважаю, що це питання має бути вирішене. Справа не в тому, що кожен, хто вимагає ексгумації, є "російським шпигуном". Я як президент Інституту національної пам'яті вимагаю дозволу на ексгумацію і це моє право та обов'язок. І мене не звинуватять у тому, що мої дії є частиною російської пропаганди, тому що рф переслідує мене і мені загрожує п'ять років трудового табору", - наголосив Навроцький, маючи на увазі дії російської влади у зв'язку з діяльністю Інституту національної пам'яті, який ліквідує об'єкти радянської пропаганди, які існували у Польщі від часів Польської Народної Республіки.
При цьому Навроцький підкреслив, що, "розуміючи всю геополітичну картину інфраструктури безпеки польської держави, (...) він не відмовиться від вимог ексгумації".
"Зобов'язання перед тими, хто загинув за таких трагічних обставин, зобов'язання перед тими, у чиїх сім'ях він іще живий сьогодні, на будь-яких перемовинах - військових, політичних, економічних - це не дасть мені змоги забути про необхідність розв'язання питання ексгумації", - наголосив він.
Додамо
З весни 2017 року між Варшавою і Києвом триває суперечка з приводу заборони на пошук і ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України, введеної Українським інститутом національної пам'яті. Заборону було введено після демонтажу пам'ятника УПА в Грушовіце у квітні 2017 року.
Раніше
Глава міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив сподівання, що Україна вирішить історичні питання з Польщею "в дусі вдячності" за допомогу, яку надала держава.
Також, як писали ЗМІ, глава польського Міноборони Владислав Косиняк-Каміш заявив, що подальші європейські перспективи України залежатимуть від задоволення вимог Польщі щодо вирішення питання Волинської трагедії.