Президент США Дональд Трамп зустрінеться цього тижня з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, не виконавши ключову частину своєї торговельної стратегії, а саме забезпечення внутрішніх поставок критично важливих мінералів для протидії домінуванню Пекіна. Про це повідомляє Reuters, передає УНН.
Деталі
Як відзначає видання, американські виробники продовжують залежати від китайських матеріалів, які використовують у виробництві напівпровідників, робототехніки, систем озброєння та технологій штучного інтелекту.
Ця залежність ставить Трампа в незручне становище для торговельних переговорів. Він може тиснути на Сі лише певною мірою щодо тарифів та експортного контролю, не ризикуючи при цьому отримати доступ до металів, магнітів та хімічних сполук, які США не виробляють у достатніх кількостях, за словами півдюжини аналітиків, опитаних Reuters.
"Сі використав позицію Китаю як провідного світового виробника рідкісноземельних елементів як важіль впливу в переговорах. Минулого року Пекін обмежив експорт мінералів та магнітів, що порушило роботу Ford Motor (FN)", – пише видання.
За словами керівника відділу торгівлі вашингтонської консалтингової фірми Vogel Group Саміра Кападія, розрив між амбіціями Трампа щодо корисних копалин та повільними темпами їх реалізації відображає складність відновлення галузі, яку США майже покинули наприкінці 20-го століття.
"Зараз презентацій PowerPoint більше, ніж дозволів, тому питання полягає в тому, скільки з цих проектів існує лише у форматі PDF, а скільки готові до реалізації", – сказав Кападія.
Зустріч із Сі, яка очікується у четвер, стане випробуванням стратегії Трампа. Трамп і Сі можуть домовитися про продовження чинного торговельного перемир'я, термін дії якого закінчується в січні та включає винятки з контролю за експортом певних критично важливих мінералів, пише видання.
Крім того, за наявною інформацією, Китай заявив, що обмежив експорт корисних копалин, щоб запобігти їх використанню у війні.
Він також звинуватив Вашингтон у зловживанні експортним контролем, блокуючи експорт напівпровідників до Китаю. Тим часом США відстають у виробництві. За даними Міжнародного енергетичного агентства, їхні виробничі потужності для неодимово-залізо-борових магнітів, що використовуються в електромобілях та військовій техніці, у 2025 році становили приблизно 4500 метричних тонн на рік. Для порівняння, у Китаї цей показник становив близько 210 000 метричних тонн, пише видання.
До того ж, як пише видання, окрім видобутку корисних копалин, Китай витратив десятиліття на будівництво переробних та рафінувальних потужностей, технічної експертизи та виробничої інфраструктури, необхідних для перетворення сировини на промислові компоненти.
"Де ми зараз? Саме там, де китайці хочуть, щоб ми були: неймовірно зіпсовані", – сказав Джек Ліфтон, аналітик Technology Metals Research.
Адміністрація Трампа вжила заходів для прискорення проектів з видобутку корисних копалин, однак значна частина інфраструктури все ще залишається незмінною, а шахти, нафтопереробні заводи та переробні потужності, за наявною інформацією, потребують десятиліття або більше для введення в експлуатацію.
Нагадаємо
Переоцінка 17 мінералів у Китаї виявила значне зростання запасів ренію, золота й нікелю. Також відкрито нове родовище циркону.