У листі від Міністерства закордонних справ РФ стверджується, що реконструкція літака з уламків, зібраних на місці події, неможлива без їхнього порушення, зміни зовнішнього вигляду та особливих ознак.
"Позиція російської сторони свідчить про погану волю або про абсолютну відсутність професійності у сфері розслідування авіакатастроф. Оскільки Міжнародна організація цивільної авіації у своїй інструкції (Manual of Aircraft Accident and Incident Investigation) вважає реконструкцію надзвичайно важливою для з'ясування причин катастрофи", - написала прес-секретар Підкомісії.
На погляд польської сторони, реконструкція, відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації, жодним чином не загрожує порушенням, зміною вигляду та особливих ознак частин уламків літака.
"Навпаки – це ключова процедура, що дозволяє встановити причинити катастрофи", - йдеться у комюніке.
У заяві Підкомісії також говориться, що "позиція російської сторони підтверджує висновок, що міститься в звіті Ради Європи, що порівнює дії Російської Федерації з поведінкою СРСР у справі про масового вбивство польських офіцерів у Катині, і прямо називає ці дії провокаційними".
Уламки літака Ту-154M з 2010 року перебувають на території аеродрому в Смоленську. Москва стверджує, що не може передати їх Польщі доти, поки не закінчить власне слідство.
Як повідомляв УНН, польська прокуратура провела останню процедуру ексгумації останків загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 року.
Детальні дослідження польської коміції засвідчили, що на елементах корпусу розбитого під Смоленськом польського літака Ту-154М, а також на тілі принаймні однієї жертви катастрофи виявлено сліди вибухівки.
Нагадаємо, під час проведення ексгумації і судмедекспертиз 77-ми жертв Смоленської катастрофи було виявлено 69 фрагментів тіл 26 осіб, які були в трунах інших людей.
10 квітня 2010 року в катастрофі Ту-154 в Смоленську загинули 96 осіб, серед яких президент Польщі Лех Качинський з дружиною, керівники всіх родів військ, начальник генерального штабу, представники Сейму та Сенату, а також польського духовенства, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качаровський.