Французький президент Еммануель Макрон запропонував розмістити іноземні війська на території України до її вступу в НАТО. Експерти зазначають, що такі ідеї існують, але їх реалізація залишається невизначеною. Розглядаються різні формати, від поліцейських місій до боєздатних контингентів, проте рішення може залежати від багатьох країн, в тому числі і рф.
Експерти в коментарі УНН пояснили можливі формати присутності іноземних військ в Україні та пов’язані з цим виклики.
Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський зазначив, що ідеї щодо введення іноземних контингентів на територію України існують. Це можуть бути як поліцейські місії, так і повноформатні боєздатні частини, що включатимуть солдатів і техніку. На сьогодні такі пропозиції є лише на рівні чуток і припущень.
Я думаю, що і самі союзники не знають точно, як це буде виглядати, тому що варто розуміти, що, швидше за все, це питання буде регулюватися під час мирних перемовин із росією. І тут неодноразово згадують пропозиції Макрона. Нагадаю, що він говорив, що можуть бути введені іноземні війська, зокрема країн-членів Альянсу, на територію України, але тоді він мав на увазі, якщо ескалація набуде такого розвитку, коли це загрожуватиме більшій окупації України, і це матиме загрозу для країн Заходу, тому що тоді російські війська зможуть наблизитися до кордонів країн-членів Альянсу
У цьому контексті Макрон згадував Київ та Одесу як потенційні зони ризику. Франція, зі свого боку, могла б стати донором військ, зокрема використовуючи свій іноземний легіон, здатний виконувати подібні місії.
"А в даному випадку, звичайно, потрібно переформатувати цю дивізію, оскільки, скоріше за все, мова йде про те, що іноземні війська будуть знаходитися на території України під час перемир'я, тобто вже після активної фази бойових дій російсько-української війни. Не виключено, що ці контингенти, незалежно від їхнього формату, можуть бути розміщені вздовж лінії розмежування, яка сформується на момент укладення угоди. Ми не знаємо, де саме проходитиме ця лінія, частина може пройти по території росії, але більша частина — по Україні. Тож, вочевидь, там можуть діяти різні місії, зокрема й миротворчі контингенти ООН", - заявив експерт-міжнародник.
Проте, за словами Желіховського, США навряд чи братимуть участь у цьому через принципову позицію Дональда Трампа. З великою ймовірністю могли б бути задіяні війська країн континентальної Європи, наприклад, Франції, Польщі чи навіть країн Балтії.
Желіховський зазначив, що Німеччина поки що залишається під питанням через відсутність єдності серед її політичного керівництва. Наприклад, міністерка закордонних справ підтримувала ідею надання Україні ракет Taurus, тоді як канцлер Олаф Шольц виступав проти.
Експерт також припустив, що певні місії матимуть наглядовий характер, зокрема моніторинг виконання угод, як це було в рамках Мінських домовленостей.
Водночас експерт звернув увагу на активізацію дипломатичної діяльності з боку міністра закордонних справ рф сергія лаврова, який останнім часом відвідує європейські зустрічі, зокрема, міністерську зустріч ОБСЄ на Мальті. Це може свідчити про приховані перемовини.
На думку Желіховського, можливі гібридні варіанти — введення військ країн НАТО та створення спільних миротворчих місій за участю ОБСЄ. Експерт-міжнародник також зауважив, що Україна навряд чи зможе приєднатися до НАТО у найближчій перспективі через низку політичних та безпекових причин. Адміністрація Дональда Трампа, ймовірно, займе жорстку позицію щодо цього.
Можливий виняток полягає у тому, що якщо Байден надасть нам запрошення, і ми будемо впевнені, що вступимо до НАТО, тоді, з позиції сили, можна було б тиснути. Тоді потрібно надати Україні стільки озброєння, що путін замислиться, чи варто продовжувати конфлікт. Це включає далекобійні ракети, засоби ППО для створення "залізного купола", літаки F-16, а також системи неядерного стримування, такі як Tomahawk. Про це йдеться у пункті третьому Плану перемоги України
Він нагадав, що нині також обговорюється створення "ракетної коаліції". "Наприклад, якщо у Німеччині достроково виграє вибори ХДС, і Фрідріх Мерц стане канцлером, то він підтвердив готовність надати Україні Taurus. Тоді Америка могла б передати Tomahawk, Німеччина — Taurus, а Велика Британія та Франція збільшити постачання Storm Shadow і Scalp. Плюс Америка могла б надати більше ATACMS із дозволом на їхнє застосування по території росії", - додав експерт. Це дозволило б завдавати ударів по європейській частині рф, вражаючи важливі військові й економічні цілі.
Желіховський додав, що складно знайти приклади введення іноземних військ на територію іншої країни, бо український випадок унікальний через пряму присутність росії на окупованих територіях. Це ускладнює застосування стандартних моделей безпеки, які використовувалися у Японії, Південній Кореї чи Фінляндії. Україна потребує адаптованої моделі, яка враховуватиме ці особливості та забезпечить довготривалу підтримку міжнародних партнерів.
Політолог Тарас Загородній відзначив, що пропозиція Макрона є цікавою, але її формат, кількість військових та їхнє місцезнаходження поки невідомі. Експерт наголосив, що для України дуже важливо залучити війська НАТО, зокрема Франції, Великої Британії, а також хоча б тисячу військових зі США. Таке розміщення було б корисним для країни, адже фактично означало б поступовий вступ України до НАТО.
Загородній зауважив, що присутність іноземних військ на українській території — це однозначний плюс, оскільки чим більше таких контингентів, тим краще для безпеки України. Але водночас відкритим залишається питання, чи будуть ці війська брати участь у бойових діях, якщо ситуація цього вимагатиме. Експерт підкреслив, що важливо працювати над формулою гібридного вступу в НАТО, коли іноземні війська перебуватимуть в Україні як частина двосторонніх угод з партнерами.
Щодо міжнародного досвіду таких місій, Загородній зазначив, що подібних прикладів у світі може і не бути. Але для України вкрай важливо інтегруватися у військові структури, навіть якщо це не буде формальним членством у НАТО. Він також додав, що поки Україна не відновить свої кордони станом на 1991 рік, її вступ до НАТО буде фактично неможливим.
Аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Ялі зазначив, що найбільш реалістичний сценарій — це розміщення миротворчого контингенту на лінії зіткнення. Він нагадав, що подібні ініціативи вже обговорювалися у 2016-2017 роках за президентства Петра Порошенка. Тоді навіть путін погоджувався на ідею розміщення миротворців ОБСЄ на лінії зіткнення, хоча зрештою перемовини зайшли у глухий кут через суперечності щодо зон розміщення військ.
Експерт підкреслив, що історичні прецеденти підтверджують ефективність подібних місій. Наприклад, місія НАТО KFOR у Косово допомогла зупинити громадянську війну та запобігти поновленню конфлікту. Ялі також зазначив, що такі миротворчі місії в Європі могли б бути під егідою НАТО, ООН чи ОБСЄ. Вони забезпечили б гарантії безпеки України до її повноцінного вступу в НАТО.
Однак експерт зазначив, що росія, швидше за все, виступатиме проти таких місій, особливо якщо до них будуть залучені країни НАТО. У цьому контексті він нагадав про суперечності щодо спостерігачів ОБСЄ, які в попередніх місіях часто не фіксували обстріли через обмеження своєї роботи до 18:00.
Говорячи про позицію НАТО, Ялі зазначив, що настрої всередині Альянсу також не є однозначними. І хоча США на Бухарестському саміті 2008 року підтримували надання Україні дорожньої карти для вступу, Франція та Німеччина виступили проти, і зараз подібний сценарій повторюється, бо Німеччина досі проти.
На його думку, пропозиція Макрона може стати проміжним рішенням, яке дозволить Україні отримати базові гарантії безпеки до моменту повноцінного вступу до НАТО.
Нагадаємо Політолог Тарас Семенюк пояснив правові та політичні аспекти можливого введення іноземних військ в Україну.